Сліди радіації зафіксували на кордоні Норвегії з Росією

Доповнюється...

На другому тижні вересня Управління радіаційної та ядерної безпеки Норвегії зафіксувало сліди радіоактивного цезію-137 на кордоні з Росією.

Про це повідомляє The Barents Observer.

Радіоактивність була виміряна у повітряних фільтрах у Віксйоф'єллі та Сванховді. Її походження досі невідоме. Управління радіаційної та ядерної безпеки Норвегії стверджує, що кількість цезію є "дуже низькою".

Згадані фільтри аналізуються у підрозділі готовності до надзвичайних ситуацій раз на тиждень. Радіоактивний цезій-137 з'явився десь між 9 і 12 вересня. Бредо Мьоллер з відділу готовності до надзвичайних ситуацій у Сванховді каже, що хвилюватися не варто.

"Рівні явно вищі за норму, але не становлять небезпеки для людей або довкілля. Ми виявили 5 мкБк/м3 на фільтрувальній станції у Сванховді на 37-му тижні (9-16 вересня), і ми виміряли таку саму концентрацію (5 мкБк/м3) на фільтрувальній станції у Віксйоф'єллі на 36-37 тижні (5-12 вересня)", – розповів Мьоллер.

Він повідомив, що Управління радіаційної та ядерної безпеки проведе додаткові аналізи протягом наступних кількох днів. У відомстві кажуть, що під час дослідження фільтрів не було виявлено інших радіоактивних ізотопів. Також невідомо, чи мають якісь вимірювання на російському боці кордону подібні результати.

Жоден інший фільтр у північній Норвегії чи фінській Лапландії не виявив пік цезію за останній тиждень.

Зазначається, що цезій-137 утворюється як продукт поділу в результаті роботи ядерного реактора.

Звідки міг узятися цезій-137?

На борту російських підводних човнів і криголамів, які працюють у Баренцевому морі з баз уздовж узбережжя Кольського півострова, є численні морські реактори. Масштабні стратегічні навчання "Океан-2024" завершилися 16 вересня, але малоймовірно, що такі викиди відбуваються з морського реактора. Невеликі витоки цезію-137 частіше виникають під час запуску чи обслуговування реактора або під час поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Мьоллер каже, що цезій також може походити від лісових пожеж. Опади після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та навіть ядерні випробування в атмосфері до 1962 року досі можна виміряти у природі. Цезій-137 має період напіврозпаду близько 30 років. Коли старі дерева горять, радіоактивність може бути винесена в повітря та рознесена вітром.

Також повідомляється, що ціле літо та на початку осені російські конструктори зброї з "Росатома" працювали на полігоні Панково на Новій Землі. Майданчик присвячений випробуванням крилатої ракети з ядерним двигуном "Буревісник", яка передбачає більш-менш відкрите охолодження мініреактора. Однак робота на полігоні суворо секретна, і дуже мало інформації оприлюднюється. Офіційних повідомлень про те, що "Буревісник" був випробуваний, немає, але ці ознаки можна побачити, вивчаючи щоденні супутникові знімки з Арктичного архіпелагу.

Протягом літа автори публікації бачили кілька вантажних кораблів і суден спеціального призначення у водах за Панково. А протягом останніх кількох тижнів два великих транспортних літаки "Росатома" Іл-76 періодично стояли в аеропорту "Рогачево" на Новій Землі. Вважається, що літаки синього кольору проводять операції, пов'язані з випробуваннями "Буревісника".