Російський солдат строкової служби, 19-річний Едуард Шульц, став одним із терміновиків, які здалися в полон ЗСУ у Курській області – і цим врятували собі життя. Перебуваючи вже на території України, він розповів, як командування кинуло вчорашніх школярів напризволяще, а "браві" кадировці з "Ахмата" ховалися за їхніми спинами.
Також Едуард згадав, як опинився в полоні та поділився страхом, що після обміну його та таких як він до РФ відправлять під суд. Розповідь російського строковика опублікована в YouTube-каналі "Хочу жити".
Шульц розповів: до моменту потрапляння в полон він провів на кордоні в Курській області "два місяці та п'ять днів". А потім Україна розпочала наступ.
"Страшно було, але ми стояли. Стояли на посту, охороняли кордон, коли літали дрони – лягали стріляти по них. Майже всі строковики боялися, бо дрони – вони літають із вибухівкою. Боялися, ховалися в ями, куди можна було сховатися – туди і ховалися", – зізнається Едуард.
На момент початку курскою операції ЗСУ з кількома десятками строковиків залишався лише один офіцер. До того, каже Шульц, з ними були ще два контрактники, але на момент настання українських сил один із них поїхав у відпустку, а другий – на навчання.
Він згадує, що одного дня до позицій, на яких він знаходився, підійшла українська бронетехніка.
"До нас заїхали два танки, почали бомбити, трьох строковиків просто вбило. Вони сиділи – їм по пів голови відірвало. Коли ми почали відходити лісом (від нашої позиції до іншої позиції було 1,5 км) – почали по нам працювати з танків , з мінометів, з артилерії, великий дрон над нами висів, "Баба Яга" називається... Мавік, дрон був, скидали вибухівку. Ми поки дійшли... Усі плакали, бігли. Боялися. У результаті 13 строковиків загинуло. Жоден офіцер, ніхто – строковики тільки. І теж майже лише строковики (ну, ще один-два контрактники) затрьохсотилися. Комусь відірвало навіть щелепу", – розповів Едуард.
На той момент до російських солдатів на цьому опорнику приєдналися солдати з іншої позиції. Були серед них і кадировці, які, за словами Едуарда, показали себе у всій красі.
"У нас усі ці офіцери, до одного, усі сержанти, весь "Ахмат", який з нами був – просто ставили ліхтарик ось так на плече, стояли позаду нас, штовхали нас і казали: "Давайте, давайте, йдіть штурмуйте!" Тобто вони самі боялися дуже сильно. Начальник штабу в нас пішов і сам себе підірвав. І строковиків тоді теж повбивало", – каже росіянин.
Він також згадав, як потрапив у полон.
"Ми коли перебігли на опорник – сиділи 4 дні. І зайшли українці. Штурмова група. Почали закидати гранатами. Ми почали офіцерам говорити: "Давайте здамося". А вони казали: ні, не можна, ні в якому разі. Але ми, всі строковики, почали кричати, що ми здаємося. І почали виходити. Вийшли. Боялися, що нас розстріляють чи ще щось. Але все сталося геть не так. Ми вийшли. До нас добре звернулися, добре ставилися. Коли нас привезли до якогось ангару, нам навіть дали поїсти. Бублики та печиво... Не так все виявилося, як нам розповідали офіцери, що таке потрапити в полон, хто такі українці... Говорили, якщо візьмуть у полон – почнуть вуха пінити, рот пінити, ж*пу пінити, яйця відрізати і так далі... Але я нічого подібного не бачив. Думаю, нас намагалися залякати, щоб ми не здавалися", – розмірковує Едуард.
У свої 19 років він ніяк не може зрозуміти, чого від учорашніх дітей чекало російське командування і як вони мали за допомогою "калашів" зупинити професійну армію на бронетехніці. Також Едуард запевняє, що завжди був проти війни з Україною, не хотів вирушати на кордон, але всі спроби його батьків домогтися, щоб його повернули на безпечну територію, виявились безрезультатними.
Тепер же у нього з'явився ще один страх: він боїться, що його вдома чекає в'язниця за "зраду".
24 серпня 2024 року Шульц у групі зі 115 російських військовополонених вирушив в РФ поз обміну. Що чекало його на батьківщині, чи втілився в життя його страх перед російським судом і чи не кинули його російські командири назад у Курську область – зараз невідомо.
Але в будь-якому випадку, наголошують у "Хочу жити", він не став кормом для диких звірів десь у лісопосадці в Курській області. Тим росіянам, які також не готові помирати в безглуздій війні, у проекті рекомендують наслідувати приклад Едуарда.
Здатися в полон і вижити можна за допомогою чат-бота проекту в Telegram: t.me/spasisebyabot.
Також можна написати в Telegram чи WhatsApp за номерами +38 095 688 68 88; +38 093 688 68 88; +38 097 688 66 88 або зателефонувати з українського номера на +38 044 350 89 17 та 688.
Нагадаємо, після останнього обміну полоненими, який відбувався протягом двох днів, 13 та 14 вересня, у мережі показали окупантів, які повернулися до Росії.
Більшість із них виявилася строковиками військової частини в Клинцях Брянської області, яких командування відправило на передову, втікши в Курськ і віддаючи звідти накази "стояти на смерть".
Україна в рамках цього дводенного обміну забрала спочатку 49 захисників та цивільних, серед яких воїни, які захищали "Азовсталь", а вже наступного дня – ще 103 своїх захисників, зокрема й "азовців", яких РФ раніше навідріз відмовлялася віддавати.
Тільки перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber . Не ведіться на фейки!