Ще один Орбан: хто стане президентом Румунії і чому це важливо для України
Ще один Орбан: хто стане президентом Румунії і чому це важливо для України

Ще один Орбан: хто стане президентом Румунії і чому це важливо для України

У сусідній Румунії набирає обертів президентська виборча кампанія, до якої напередодні як кандидат долучився колишній прем'єр-міністр Людовік Орбан. Яких змін зазнають двосторонні відносини Києва та Бухареста в такому разі, з’ясовував Фокус.

У понеділок, 16 вересня про свій намір балотуватися на президентських виборах у Румунії заявив колишній прем’єр республіки та лідер партії Forța Dreptei ("Сила правих") Людовік Орбан.

Під час свого виступу в парламенті Орбан оголосив про об’єднання своєї політсили з Партією народного руху на чолі з Євгеном Томаком, який, зауважимо, займає послідовну антиросійську позицію. Схожої лінії притримується і сам пан Орбан, котрий заснував "Силу правих" у грудні 2021-го після того, як рік пробув главою уряду, але очолювана ним тоді Національно-ліберальна партія зазнала поразки на парламентських виборах.

Як кандидатка в президенти Румунії хоче "відкусити" українські території

Якими будуть електоральні позиції, а відтак і шанси на обрання новоспеченого кандидата Орбана, який є достатньо популярним в Румунії політиком, наразі достеменно невідомо. Поки що ж одним із фаворитів вважається ексзаступник генсека НАТО Мірча Джоане, який минулого тижня оголосив про висунення своєї кандидатури. "Румунія потребує лідерів, які слухають, розуміють і діють професійно", — написав Джоане на своїй сторінці у Facebook. Він, до речі, жодного разу не був помічений у якихось антиукраїнських заявах чи діях.

У загальному списку потенційних кандидатів Джоане зараз розмістився на першій сходинці електоральних симпатій — за нього готові проголосувати 26,7% опитаних. Другу позицію обіймає чинний прем’єр Марчел Чолаку із 17,8%, на третьому місці — лідерка правоцентристського "Союзу за порятунок Румунії" Елена Ласконі з 14,3%, а на четвертій позиції — одіозна депутатка Діана Шошоаке, яка висловлювала територіальні претензії до України.

Зокрема, у березні 2023 року, тобто у розпал повномасштабної російсько-української війни, вона розробила і подала законопроєкт, яким передбачалася денонсація договору про добросусідство і співробітництво України та Румунії. Ба більше, Шошоаке пропонувала, щоб Румунія "приєднала історичні території, які їй належали, а саме: Північну Буковину, Герцу, Буджак (Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний".

Зрештою, ініціатива Шошоаке так і залишилася ініціативою, а українське МЗС ініціювало введення щодо румунської сенаторки персональних санкцій, як до особи, яка несе загрозу національній безпеці.

Зазначимо, що перший тур президентських виборів у Румунії пройде 24 листопада, а другий — 8 грудня. Чинний президент, представник націонал-лібералів Клаус Йоганніс, відповідно до законодавства, не може лишитися на своєму посту на третій термін.

Втім, попри наявність у кандидатському шорт-листі антиукраїнських персонажів, експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що серйозних ризиків для підриву відносин по лінії Київ–Бухарест не існує, хоча окремі "больові точки" можуть датися взнаки.

Чому Румунія є унікальним союзником України

Зокрема, політолог Тарас Загородній у розмові з Фокусом зауважує: "З Румунією у нас вибудовані достатньо прагматичні відносини і тут поки що не проглядаються серйозні проблеми. Поряд з тим в Румунії теж існують люди, які повсякчас говорять, що Бессарабія і Північна Буковина — це їхні території. Але з Румунією тут легше, оскільки, коли хтось починає такі розмови, то там одразу ж виникає питання Трансильванії, яку вони забрали в Угорщини згідно з Тріанонським мирним договором. Тобто в цьому сенсі запобіжники є".

Зазначивши, що американці розширюють свою військову базу на території Румунії, політолог додав: "Судячи з усього, це розширення відбувається з прицілом на навчання українських пілотів і я поки що не бачу підстав вважати, що даний напрямок може загальмуватися після листопадових виборів в Румунії".

На переконання політолога, пожвавлення в співробітництві з Румунією можливе і в контексті Придністров’я, "проблему якого, скоріше за все, доведеться вирішувати Україні".

"Єдина країна, яка може підстрахувати Україну в питанні Придністров’я, що залишається чорною дірою на наших кордонах, це, звичайно ж, Румунія, яка має і армію, і ресурси. І в цьому сенсі Румунія для нас є унікальним союзником. Я думаю, що рано чи пізно Україна буде вирішувати це питання в явочному порядку, без відповідного запиту Молдови. Сценарій приблизно такий: українські війська заходять на територію Придністров’я, вирішують це питання, а потім віддають ключі від квартири господарю. Ось тут, гадаю, буде взаємодія з Румунією, як буде вона й у питанні транспортних коридорів та багатьох-багатьох інших речей", — підкреслює Тарас Загородній.

Важливо Балкани готові вибухнути. Що підігріває сербський сепаратизм у Боснії та Герцеговині

За його прогнозом, після виборів у сусідній країні, з боку Румунії не буде ані різких рухів вперед, ані "поганих для України" кроків назад.

Втрата підтримки з боку Румунії несе для України серйозну небезпеку

Своєю чергою політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "В умовах тривалої блокади кордону поляками, саме Румунія підставила Україні своє плече. Румунія також простягнула руку українцям щодо диверсифікації аграрного експорту. Крім того, Румунія взаємодіє з Україною у напрямку ефективного функціонування Дунайських портів, які замінили нам чорноморські торговельні шляхи. Одним словом — напрямків співпраці вистачає".

Підкресливши, що на території Румунії будується одна з найбільших баз НАТО, де будуть представлені американські Збройні сили, політолог констатував, що це також є "полем поруч для співпраці".

Крім того, наголошує експерт, в України та Румунії спільний погляд на безпеку Молдови, де також в контексті проблеми Придністров’я з часом можливе більш тісніше співробітництво.

"Румунія — це наш великий дипломатичний прорив за останні два роки. І для нас дуже небезпечно зараз втратити підтримку цього сусіда. А якщо у виборчий період там розкручуватимуть тему російсько-української війни, це може стати причиною розбіжностей та розщеплення румунських виборців. Тобто для нас це певний ризик в тому сенсі, що якраз зараз розпочинатиметься підготовка вступного договору України до ЄС, в перспективі — його ратифікація і, можливо, навіть проведення референдумів з цього питання в окремих країнах", — наголошує Олег Постернак.

І в цьому плані, додає експерт, вітчизняній владі дуже важливо налагоджувати співпрацю з будь-якими кандидатами в президенти Румунії, "знаходити виходи на їхні передвиборчі штаби, спілкуватися, шукати точки дотику і намагатися сформувати максимально позитивне враження про Україну".

Окремо політолог акцентує увагу на тому, що між Зеленським і чинним президентом Румунії склалися "надзвичайно добрі" відносини, які носять стратегічний характер. І це справді так. В цьому контексті принагідно нагадаємо, що не далі, як 11 липня у Вашингтоні президенти Зеленський та Йоганніс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією. Документ, дія якого розповсюджується на наступні десять років, охоплює різноманітні сфери взаємодії Києва та Бухареста, починаючи від співпраці в галузі оборони та зміцнення безпеки Чорноморського регіону, закінчуючи механізмом екстрених консультацій у разі "значної ескалації" з боку Російської Федерації.

Теги за темою
Україна
Джерело матеріала
loader