Антиеліта: хто з почесних громадян міст Запорізької області перейшов на бік російських загарбників

Перехід громадян на бік ворога їх земляками завжди сприймається болісно, а якщо зрадники займали у громаді особливе положення, наприклад, мали статус Почесного громадянина – в рази гостріше. Цей статус є вищим визнанням заслуг особи перед містом і його жителями. Кандидатури на його отримання висуваються організаціями громадянського суспільства та колективами, а остаточне рішення приймають органи місцевого самоврядування – депутати.

У виданні «Локатор-Медіа» проаналізували наявну інформацію про осіб, які мають звання «Почесного громадянина» в містах Запорізької області, і виявило, що щонайменше шестеро із них відкрито співпрацюють з представниками країни-агресора.

Виявилось, що половина з цього ганебного списку відноситься до м. Дніпрорудне Василівського району:

Серед них Юрій Абросимов, який за пропозицією рашистів зайняв посаду головного лікаря місцевої лікарні. До окупації він працював головним лікарем КУ «Дніпрорудненська міська лікарня» ДМР. Є почесним громадянином міста з 2016 року.

Лідія Гнусова (колишня інженер-озеленювач міста) в силу свого віку посаду в окупаційній адміністрації не зайняла, однак у лютому 2024 року до дня свого народження прийняла подарунки з рук голови окупаційної адміністрації міста Івана Балахтаря, які були в пакетах, брендованих символікою партії «Єдіная россія» і руху «Мы вместе с россией». Почесний громадянин з 2001 року.

Іван Баршак – депутат п’яти скликань Дніпрорудненської міської ради, включаючи поточне; призначений окупантами начальником автотранспортного цеху захопленого «Запорізького залізорудного комбінату» (до вторгнення рф працював на аналогічній посаді). У вересні 2023 року став депутатом незаконної «Василівської окружної ради» від партії «Єдіная россія». Нещодавно заочно отримав підозру в колабораційній діяльності. Почесний громадянин з 2017 року.

У Мелітополі  це Катерина Шишманова. Вона засвітилась на «чаєпітії» – пропагандистському заході, організованому окупаційним «міністерством праці і соціальної політики Запорізької області», де отримала подарунок від Комуністичної партії рф. З 1983 по 1998 роки Шишманова очолювала відділ культури мелітопольського міськвиконкому. Статус почесного громадянина міста отримала в 2010 році. Крім цього має почесне звання «Заслужений працівник культури України».

У Бердянську зганьбився Микола Мироненко – скульптор, автор таких значних для міста пам’ятників як «Бичку-годувальнику», «Дачники», «Жабі», «Рибалкам, що пішли у море назавжди», «Діти лейтенанта Шмідта», «Сантехніку» тощо. Він є членом Національної спілки художників України, учасником багатьох всеукраїнських виставок, мав персональну виставку у Швейцарії. Звання Почесного громадянина міста отримав у 2016 році разом з дев’ятьма полеглими бійцями ЗСУ.

У листопаді 2022 року Микола Мироненко прийняв участь у пропагандистському заході, присвяченому «відкриттю арт-галереї», якому дав схвальний коментар. Організатором івенту виступив його син Арсен, якого окупанти призначили керівником Художнього музею ім. Бродського. У серпні 2024 року Мироненко-старший увійшов до складу створеного у Бердянську так званого «регіонального відділення» Спілки художників росії.

У місті Василівка «відзначився» Анатолій Зигар – протоірей УПЦ Московського патріархату, настоятель храму Казанської ікони Божої Матері села Підгірне та Свято-Серафимівського храму села Широке у Василівському районі. В травні 2024 року він прийняв подарунки від представників окупаційної адміністрації Василівки, які надали так звані «шефи» з Республіки Карелія та подякував їм та всім тим, кому «дорога росія». Крім цього, 9 травня 2023 року Зигар їздив до Москви на культовий для рашистів мілітаристсько-пропагандистський захід «Парад побєди».

Серед почесних громадян Пологів, Оріхова та Токмаку колаборантів наразі не помічено. Відомості про почесних громадян Енергодару відсутні через окупацію міста та відсутність доступу до документів, в яких фіксувалась ця інформація.

У Приморську та Гуляйполі звання почесного громадянина міста нікому не надавалось.

Позиція влади

«Локатор-Медіа» поцікавилось у голів громад, які заходи вони планують з приводу колабораційних дій своїх «почесних» громадян.

Голова Дніпрорудненської міської військової адміністрації Антон Козирєв прокоментував, що йому відомі факти співпраці деяких почесних громадян з окупаційною владою, проте питання позбавлення їх цього статусу ним вирішуватиметься лише після відповідних вироків суду.

Голова нещодавно створеної Василівської міської військової адміністрації Сергій Каліман повідомив, що він планує найближчим часом одноособово позбавити місцевих відзнак колаборантів громади, для цього лише необхідно розробити відповідне положення (така робота вже триває).

Начальниця управління та діловодства Мелітопольської міськради в коментарі заявила, що наразі планується верифікація усіх почесних громадян, це питання перебуває на контролі, але для його вирішення потрібен певний час (який саме – не уточнила).

Начальниця Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіціна запитання «Локатор-Медіа» вкотре проігнорувала. 5 вересня на наш дзвінок на офіційний номер 0997801701 відповіла працівниця БМВА, яка повідомила, що Галіціна відсутня на робочому місці (нібито поїхала на нараду) і пообіцяла перетелефонувати та надати її коментар, однак досі цього не зробила і наші наступні дзвінки ігнорувала.

Вікторія Галіціна має повноваження Бердянської міської ради, тому може одноособово прийняти рішення про позбавлення колаборанта звання «почесного громадянина», але використовувати цю можливість чомусь не поспішає.

Автор: Олександр Пилипенко

Джерело: «Локатор-Медіа»

Tweet