Історичні та культурні особливості: чому в Росії ніколи не буде демократії

Проблемою також є присутність в Росії великої кількості національностей та народів зі своїми традиціями. Про це 24 Каналу розповів політолог Андрій Вігірінський, зауваживши, що в країні-агресорці не працює і не зможе запрацювати і федеративний устрій через виконавчу та законодавчу владу, який би був запорукою демократії.

Чому в Росії ніколи не буде демократії

Політолог пояснив, що демократія – це те, до чого прагнуть всі держави. Росіянам не вистачає іномарок, закордонних продуктів, грошей і т.д. Однак перевага в демократії полягає зовсім в іншому.

В країні-агресорці погано працює судова система. Є межа, яка стосується сфери державних інтересів. Росіянин буде добре та спокійно жити, якщо не буде в неї втручатись. Береш участь у виборах – от і добре. Часом населення може казати, що в країні мало партій, але ж більшість все одно голосує за панівну партію "Єдина Росія".

А чи точно нам здається, що в Росії хочуть варіанту демократії, який, наприклад, існує в Швейцарії? Чи можлива модель Швейцарії з кантонами і місцевими референдумами бути в країні з найбільшою кількістю різних національностей, культур, традицій та релігій, яка має конфліктний потенціал?,
– зауважив Вігірінський.

Демократія, на думку політолога, може бути організована на рівні міста-держави, тобто невеликого об'єднання, де всі знають один одного. Демократія потребує не унітарної, а федеративної форми з певним розподілом сфер та повноважень. Тоді вже на місцевому локальному рівні люди розв'язують свої проблеми, а питання глобальної безпеки належать до федеративного рівня.

Прикладом федеративної форми є США, де адміністрація президента веде зовнішню політику, а все, що стосується внутрішнього укладу – в широкому спектрі повноважень належать до влади штатів, адже вони місцеві проблеми знають краще, ніж загальнодержавні.

Росія теж має федеративну форму правління, де суб'єкти регіонів у своїх, скажімо, маленьких феодальних уділах забезпечують стабільність. А от на загальнодержавному рівні, де є загальна політика, оподаткування, міжнародна політика та сфера безпеки – це питання компетенції виконавчої та законодавчої гілки влади,
– підкреслив Вігірінський.