Вже втретє за тиждень мешканці столиці зустрічають на вулицях Києва незвичних гостей. У місто почали забредати лосі. Помічали сохати не лише в якихось віддалених районах на околиці. Востаннє, 18 вересня, лосиха бродила під самими вікнами у киян.
Містянам довелося викликати службу порятунку, ветеринарів, співробітників зоопарку, щоб прибрати лісову тварину з кам'яних джунглів назад у природу. Сохатого приспали дротиком, зав'язали йому очі, щоб, коли прокинеться, не перелякався, і вивезли у звичне місце існування в Національний парк «Залісся».
Лосі зачастили до міст
Такі випадки – зовсім не рідкість в Україні останніми роками. Лосі йдуть до людей і в інших містах, не тільки в схатих та інших копитних лісах Київської області, що межує з багатими. Наприклад, їх уже неодноразово бачили мешканці Левандівки у Львові. А два тижні тому лося збили біля Новояворівська за 40 км від Львова. Також місцеві можуть згадати випадок, як кілька років тому лось заблукав на окраїнному мікрорайоні Рясне-2. Тоді в когось найбільша тварина, яка зустрічається в українських лісах, викликала страх, хтось, навпаки, шкодував його: заблукав, бідненький, треба допомогти знайти дорогу назад. І люди почали намагатися відтіснити сохатого назад у ліс, подалі від будинків. Все ж діти гуляють, не зрозумій, як лісовий дикун, хоч і мирний на вигляд, може повестися. А повівся лось гуманно до людей, але самогубно щодо себе: спробував перестрибнути через паркан, зачепився копитами, розірвав черево і в результаті загинув.
- Я і сам туди виїжджав, дуже шкода тварина, - зітхає в розмові з Коротко про еколог, директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович. - Це не агресивні тварини, але через свої розміри, якщо його налякати, лось може завдати шкоди собі або людині.
Поруч із людьми почуваються у безпеці
Повідомлення про лося на вулицях міст екологів не здивуєш: вони спостерігають за цим явищем уже не перший рік. За словами Ігоря Антаховича, йдуть сохкі до людей не через кохання, що різко спалахнуло, до «двоногих» чи бажання долучитися до ситого й обігрітого домашнього стада. Пхає їх із лісу до села та містечка можливість смачніше поїсти та почуття безпеки, «подароване» прийнятою близько десяти років тому забороною на відстріл лосів та низки інших копитних у лісах. Плюс повна заборона полювання з початку війни.
- Тобто постріли в лісах стихли, і молодняк, який з'являється щороку, вже й не знає, що це таке, - зауважують екологи. – Раніше лосі боялися людей, тепер нема. Знали, що цей «об'єкт» їх може вбити, і скакали, зачувши людину, куди очі дивляться. А нюх у них добрий – «чують» за кілька кілометрів. Зараз же бачать людину: вона не стріляє. Раз, два – і страх людей пропадає, лось у нашій присутності почувається у безпеці, і не боїться попадатися на очі.
За словами Ігоря Антаховича, лось – це такий собі кочівник, він постійно мігрує, а не тримається на одній території, як, наприклад, ведмідь.
- У районі Києва вони переважно приходять з Білорусі, - продовжує еколог. - Там їх багато, з областю межують об'єкти з білоруського заповідного фонду, і там їх, звісно, більше. Звідки вони у Львові – це питання, треба вивчати. Хоча раніше вони сюди мігрували з Волині, а туди – також із Білорусі.
Є думка, що лосів із лісів на вулиці столиці вигнали пожежі у Чорнобильській зоні. Екологи сумніваються, що вогонь міг спричинити серйозне переміщення лосів із зони відчуження: їх тут, за словами фахівців, і було не дуже багато.
- У Чорнобильській зоні багато вовка, тарпана – дикого коня, рись попадеться, але щоби була велика чисельність лося – такої інформації немає, - зазначають екологи.
У лісах країни сохатих побільшало. Фото: ФБ Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
Не повернулися до Білорусі через закритий кордон
А ось версію, що лосів побільшало на території України через пов'язані з війною обмеження, екологи вважають цілком життєздатною.
– Раніше лосі мігрували з Білорусі до нас і назад вільно, але після початку вторгнення кордон закрили, виходить, і для тварин: там стоять інженерні споруди, загородження, все заміновано, постійна охорона – люди ходять туди-назад, – погоджується Ігор Антахович. - Цілком можливо, що ті лосі, які перейшли сюди до початку війни, вже не змогли повернутися до Білорусі, оскільки кордон перекрили. Їхня кількість збільшилася таким чином плюс вони почали розмножуватися.
Також одна з головних причин, на думку еколога Ігоря Антаховича, що змушує сохатих підходити до жител, це їжа. Як у хижаків, які спускаються з гір у села у голодні зими.
– Це травоїдна тварина, вона підходить до житла, коли люди заготовляють сіно, коли на городах є овочі, – пояснює Ігор Антахович. – У лісі, в основному, вони їдять гілки кущів та дерев, але, зрозуміло, що поласувати гарбузами чи морквою на городі смачніше, ніж гілками чи травою – це низькокалорійний корм. Тому прийти на поле чи на город для нього простіше.
На замітку
«Дайте лосю піти самому»
За словами еколога Ігоря Антаховича, лось взагалі безпечне для людини і не агресивну тварину, але з урахуванням її розмірів краще не випробовувати долю і не підходити близько – чай, не домашнє теля. Не зі зла, а злякавшись вас, лось може серйозно нашкодити і людині, і собі.
– Випадків нападу лося на людину не було, але людям треба говорити, що не варто наближатися до лосю, годувати з руки, – радить Ігор Антахович. - Тварина набагато більша за корову, у самця великі роги, і просто з переляку, від великого шуму він може почати «смикатися».
Тут вже один вид змушує задуматися, чи варто зв'язуватися із гостем із лісу. Уявіть, що у ваш бік рухається велетень у висоту більше двох метрів і ще три метри завдовжки! Вага самця – до 600 кг. Самки дрібніші, але навряд чи є велика різниця, тупцює по вам 600 або 400 кг, вкритих вовною. А якщо самець у «рогатий» сезон – то ще й рогами з розмахом два метри може почухати.
Будь в курсі!
Що робити під час зустрічі з лосем?
- поводьтеся спокійно, не шуміть
- не наближайтесь, не намагайтеся годувати чи гладити – це лось може розцінити як напад
- якщо лосиха з лосенком, наближатися тим більше не варто, особливо до малюка - самка захищатиме потомство
- не оточувати і не намагатися відігнати, відтіснити
- не треба лосю «допомагати» знайти дорогу назад – він чудово орієнтується
- дайте йому можливість піти самому
А ще : самки завжди без ріг, самці ходять без ріг з листопада до травня – у цей період вони їх скидають. У цей час найчастіше трапляються напади ведмедів на мисливців за оленячими рогами, які вважаються цінним трофеєм.
Увага!
У шлюбний період і самці, і самки лося може бути агресивні щодо людини. Гон у них тільки почався - як і олені, лосі шукають пару у вересні-жовтні. Якщо почули в лісі глухий рев, схожий на стогін, знайте: по сусідству бродить самотній лось, що шукає свою наречену.