Хліб по 40 гривень: як нові податки вдарять по гаманцях українців

Верховна Рада України 17 вересня схвалила у першому читанні проєкт змін до Податкового кодексу, який має набути чинності з 1 жовтня 2023 року.

Про це повідомляє журналістка Ірина Полякова.

За словами народного депутата Ярослава Желізняка, законопроєкт буде впроваджено заднім числом через скорочену процедуру розгляду правок у вересні. Очікується, що у середині жовтня Верховна Рада розгляне законопроєкт у другому читанні.

Згідно з новим законом, військовий збір для громадян зросте з 1,5% до 5%. Для ФОПів 1, 2 та 4 групи він становитиме 800 грн на місяць, а для ФОПів 3 групи - 1% від доходу. Податок на прибуток для небанківських фінансових установ зросте до 25%, а для банків - до 50% за 2024 рік.

Власники АЗС будуть зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток: 60 тис. грн за торгівлю кількома видами палива, 30 тис. грн за торгівлю виключно скрапленим газом, та 45 тис. грн, якщо продаж скрапленого газу становить понад 50% від загального обсягу.

Експерти прогнозують, що ці зміни можуть призвести до зростання цін на продукти на 20-30%. Наприклад, ціна хліба може зрости з 30 до 36-39 грн.

Економічна експертка Юлія Самаєва зазначає, що основний податковий тягар ляже на мікробізнес і зарплати найманих працівників. Вона прогнозує, що більша частина зарплат або перестане зростати, або перейде у тінь.

Голова Національного банку України Андрій Пишний висловив сумніви щодо доцільності підвищення податку на прибуток банків до 50%. Він вважає, що краще було б вжити заходів для збільшення покриття бюджетного дефіциту завдяки продажу військових облігацій.

Економісти та західні партнери України закликають уряд зосередитися на боротьбі з корупцією та тіньовою економікою замість підвищення податків. Посол США в Україні Бріджет Брінк та спецпредставник США Пенні Пріцкер радять українському уряду вжити заходів для отримання доходів, які держава не отримує через офшорні схеми та зловживання на митниці.