Три звички з СРСР, які заважають українцям щасливо жити

Ви можете знайти їх навіть у собі.

Хоча ера Радянського Союзу скінчилася понад тридцять років тому, однак звички, що були закладені в той період, залишаються живими й досі. Вони переходять від покоління до покоління. І деякі з них навіть заважають українцям жити щасливо.

Сервант з посудом

Його можна назвати справжнім "болем" практично кожної родини. Зізнавайтеся, у кого в батьків все ще стоїть той самий сервант, в якому зберігається купа красивого посуду, яким ніхто ніколи не користується? Кришталь, позолота, срібло й порцеляна — келихи, тарілки, супниці і кружки. І все, здавалося б, нічого, але вони просто прикрашають кімнату і збирають пилюку. 

Чому це погано? Така звичка призводить до так званого "синдрому відкладеного життя". Замість того, щоб насолодитися красивим посудом вже сьогодні, отримувати від життя позитивні емоції щодня, ми відкладаємо все на потім. Але те "потім" вже й не прийти.

Величезна кількість непотребу

Безумовно, за часів СРСР існував дефіцит практично всіх товарів, а асортимент того, що все-таки було на полицях магазинів, був мізерним. Тому всі речі, що зламалися чи зіпсувалися, намагалися самостійно лагодити. А ще не викидали до тих пір, поки вони вже не піддавалися жодному ремонту. Однак, часто люди користувалися відвертим мотлохом.

Популярна радянська фраза "авось, знадобиться" все ще часто зберігається у думках українців. Всі ці непотрібні речі припадають пилюкою на антресолях та балконах, захаращуючи простір та створюючи візуальний шум, що шкодить нашому психічному здоров'ю.

Залежність від чужої думки

Радянська влада привчила людей, що будь-яка людина може висловити свою думку, навіть, коли її про це не просять. Ба більше, часто ця думка щодо речей, які їх навіть не стосуються. Раніше навіть всі деталі подружнього життя було принято виносити на загал.

Від того часу політика сильно змінилася. Проте у багатьох залишається нездорова звичка лізти в чуже життя. А ще ми часто думаємо про те, що скажуть люди, коли хочемо щось зробити. Запам'ятайте: ніхто, крім вас, не знає як правильно вчинити.

А якщо вам дійсно потрібна чужа порада, то ви завжди можете її попросити у людини, яка в цьому розбирається.