Схоже, треба звикати до думки, що 2025-го Україні доведеться прожити без допомоги США, стверджує аналітик Валерій Пекар. У цьому немає провалу нашої зовнішньої політики — він просто не уявляє, як цього можна було б уникнути
Завдання України щодо США полягало в тому, щоби зберегти двопартійну підтримку, а ще, бажано, не стати точкою розбрату у внутрішньополітичній боротьбі.
Спочатку минулого року провалилася друга ціль, та нашої провини тут немає (ну, або майже немає): глобальний вплив нашої війни виніс її на перші шпальти, тож вона увійшла в американський передвиборчий порядок денний. Краще було б цього уникнути, але я не знаю, як це можна було б зробити.
Відтоді все пішло не так, бо тема війни в Україні стала гарячою картоплиною, якою перекидаються американські політики.
Трамп обіцяв моментально завершити війну, по суті, змусивши Україну до припинення спротиву, тож цю позицію Україна не могла не критикувати, а це вже унеможливило збалансовані відносини з обома партіями.
Я не кажу, що не було помилок з нашого боку. Напевно, якісь необережні вислови були. Але з боку команди Трампа, як мені здається, був цілеспрямований пошук приводу для скандалу. Якщо добре шукати, знайти завжди можна.
Як ви розумієте, візит Зеленського на американський завод організовувала американська сторона, тож яким літаком туди прямувати, вирішував не Зеленський і не Маркарова. Який літак дали, на такому й полетів. Хто з американських чиновників супроводжуватиме Зеленського по заводу (який належить армії США), також не українське посольство визначало.
Халепа, але цілеспрямовано створена командою Трампа. Дуже погано, та це не наслідки наших помилок.
Двопартійної підтримки тепер не буде, або ж її доведеться складно відновлювати.
Я вже два тижні (після форуму YES) перебуваю у переконанні, що американської підтримки у 2025-му не варто й чекати. Тому для мене в цих подіях нічого особливо неочікуваного нема. Погана історія мала погано закінчитися, так чи інакше. Якщо треба довести, що винна невістка (закреслено) Україна, завжди знайдеться спосіб.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Трамп потрапив у пастку. Чому Камалу Гарріс називають переможницею дебатів