Мінус атомний підводний човен. Провал КитаюСюжет

Субмаріна, першиа з нового класу підводних човнів Чжоу, за даними джерел, затонула на верфі Wuchang Shipbuilding Industry Group, де її будували, недалеко від міста Ухань.

У Китаї наприкінці травня — на початку червня затонув найновіший атомний підводний човен, пишуть західні ЗМІ з посиланням на американські військові джерела. Субмаріна, перший з нового класу підводних човнів Чжоу, за даними джерел, затонула на верфі Wuchang Shipbuilding Industry Group, де її будували, недалеко від міста Ухань. На цю верф Китай нещодавно вирішив перевести виробництво підводних човнів з Хулудао на північному сході країни. На супутникових знімках, зроблених у березні, видно новий підводний човен — він пришвартований до пірсу і має характерну X-подібну корму. На знімках, які компанія Maxar Technologies зробила у червні, підводні човни біля пірсу вже немає.

 

 

Технологічний процес передбачає, що підводні човни після спуску на воду проводять кілька місяців біля пірсів на верфях, поки на них встановлюють обладнання та проводять інші роботи, зазначають експерти. Сліди нового підводного човна зникли з супутникових знімків набагато раніше, ніж могло б бути закінчено його оснащення. При цьому, зазначають експерти, до пірсу, де стояв і пропав підводний човен, у червні було підігнано відразу кілька плавучих кранів, які, швидше за все, піднімали субмарину.

 

Колишній офіцер-підводник Томас Шугарт, який працює в Центрі нової американської безпеки, зазначив в інтерв’ю WSJ, що після підйому на підводному човні, який був затоплений, доведеться перевіряти всю електроніку і, можливо, багато що заміняти, що збільшує термін здачі субмарини в експлуатацію.

 

Невідомо, чи були загиблі та постраждалі під час аварії підводні човни. Також немає інформації про те, чи проводили виміри радіації у зв’язку з інцидентом. При цьому експерти оцінили як низький ризик ядерного витоку, зазначивши, що підводний човен не виходив у море і його реактори, ймовірно, не працювали на високому рівні потужності.

 

Інцидент з новітнім атомним підводним човном, вважають джерела в Пентагоні, “на додаток до очевидних питань про стандарти підготовки та якості обладнання порушує і більш глибокі питання про внутрішню підзвітність Національної визвольної армії Китаю і нагляд за оборонною промисловістю країни, яка вже давно страждає від корупції”.

 

 

У Міноборони Тайваню, який Китай вважає своєю територією, заявили, що знають про інцидент із субмариною завдяки численним методам розвідки та спостереження, але не стали вдаватися до подробиць.

 

“Потоплення нового атомного підводного човна, який був зроблений на новій верфі, уповільнить плани Китаю збільшити свій флот атомних підводних човнів”, – сказав Брент Седлер, офіцер у відставці, який працює в аналітичному центрі Heritage Foundation.

 

Офіційно влада Китаю подію з підводним човном класу «Чжоу» не коментувала.

 

 

У липні минулого року Китай призупинив переговори зі США щодо контролю над ядерними озброєннями. Цей крок став відповіддю на постачання американської зброї до Тайваню.

 

Минулого року Пентагон опублікував доповідь, в якій сказано, що Китай має понад 500 ядерних боєголовок, з яких приблизно 350 встановлені в міжконтинентальних балістичних ракетах.

 

На думку авторів доповіді, до 2030 року на озброєнні Китаю буде понад 1 тис. боєголовок. Однак це все ще значно менше, ніж у Росії та США: кожна з цих країн має понад 5 тис. ядерних боєголовок.