Земля могла «вкрасти» Місяць, захопивши з космосу – вчені

Вчені запропонували нову гіпотезу появи природного супутника Землі. За їхніми словами, наша планета могла «захопити» Місяць із космосу, а не отримати його внаслідок катастрофічного зіткнення з іншим небесним тілом, повідомляє Phys.org.

За шість місій на Місяць з 1969 по 1972 рік астронавти «Аполлонів» зібрали понад 362 кілограми місячної породи та ґрунту. Хімічний та ізотопний аналіз цього матеріалу показав, що він схожий на породу та грунт на Землі: багатий на кальцій, базальтовий і датований приблизно 60 мільйонами років після утворення Сонячної системи.

Тому планетологи, які зібралися на конференції в Коні на Гаваях у 1984 році, дійшли єдиної думки, що Місяць утворився з уламків, що з'явилися після зіткнення з молодою Землею.

Але тепер вчені з Університету штату Пенсільванія запропонували нову гіпотезу. Вони вважають, що Земля могла отримати свій супутник після тісного зближення з подвійною системою, однією з частин якої Місяць і був.

Як зазначив один із авторів дослідження Дарен Вільямс, після конференції у Коне залишилися питання. Наприклад, Місяць, який утворився після зіткнення планет, повинен обертатися над екватором Землі. Але наш Місяць обертається в іншій площині.

В альтернативній теорії захоплення двійкового обміну, кажуть дослідники, гравітація Землі розділила двійковий об'єкт, захопивши один із об'єктів — Місяць — і зробивши його супутником, що обертається у своїй поточній площині.

За словами Вільямса, щось подібне трапляється і в інших частинах Сонячної системи. Наприклад, Тритон – найбільший супутник Нептуна. Вважається, що він був «витягнутий» на орбіту, яку займає зараз, з пояса Койпера. Вважається, що більшість об'єктів, розташованих там, - подвійні.

На думку вчених, Земля могла захопити супутник набагато більших розмірів, наприклад, схожих на Меркурій та Марс, але він був втрачений через нестабільну орбіту.

Проблема в тому, що орбіта «захоплення» — та, якою рухається Місяць — спочатку була витягнутим еліпсом, а не колом. Згодом під впливом екстремальних припливів форма орбіти змінилася.

Вчені розрахували приливні зміни, а також форму та розмір орбіти. Вони визначили, що початкова еліптична орбіта поступово стискалася протягом тисяч років. Після того, як Місяць зафіксувався на нинішній орбіті, приливна еволюція, ймовірно, звернулася назад, і Місяць почав поступово віддалятися.

Нагадаємо, нові дані, отримані індійською місією «Чандраян-3», показали, що в минулому Місяць покривав гігантський океан розплавлених порід.