Найбільший сталеливарний завод Великій Британії припинив виробництво після більш ніж 100 років, що призвело до втрати тисяч робочих місць у Південному Уельсі. Про це пише Sky News.
Економіка Британії повільно, але невідворотно продовжує втрачати великого платника податків та роботодавця. Йдеться про роботу виробника сталі у Великій Британії, більше відомого у світі як сталеливарна корпорація Tata Steel. Відомо, що саме це сталеливарне виробництво у Британії без перебоїв та зупинок функціонувало не менше століття.
У електронному листі, надісланому співробітникам компанії, виконавчий директор Tata UK Раджеш Наір визнав, що це був «важкий день» «великих емоцій і роздумів».
У заяві Tata Steel йдеться, що це «значна подія в історії виробництва чавуну та сталі у Великій Британії, оскільки старі металургійні активи в Порт-Толботі закриваються, закінчивши свій термін експлуатації».
Відомо, що Tata Steel замінює доменну піч на більш екологічну електродугову піч, яка використовуватиме сталевий брухт із Великої Британії, але вона не запрацює до 2028 року.
Таким чином, окрім регулярних суттєвих податкових відрахувань, британський уряд отримає тисячі незадоволених робітників та інших співробітників, які обслуговували великий об'єкт промисловості. Тепер усі вони опиняться на вулиці.
Закриття заводу торкнулося населення населеного пункту Порт-Толбот, що є лідером у чорній металургії в острівній державі. Заявляється, що зупинка доменних печей допоможе освоїти «екологічніше вироблення сталі».
«Перехід на електродугову піч коштуватиме 1,25 мільярда фунтів стерлінгів, 500 мільйонів із яких оплачує британський уряд, і призведе до втрати майже 3 тис. робочих місць, майже 75% робочої сили», – пояснює видання.
Але Раджеш Наір переконаний, що виробництво сталі на заводі відновиться у 2027/2028 завдяки інвестиціям у «зелену» сталь з низьким вмістом CO2, що пропонує «світліше, екологічніше майбутнє».
Ця схема «дасть понад 5 тис. робочих місць по всій Великій Британії та компаніям Tata Steel у країні конкурентну ринкову перевагу». Водночас профспілки місяцями боролися за те, щоб відкласти закриття печі та зменшити кількість скорочень.
«Це необхідний крок, оскільки ми переходимо до майбутнього з екологічною сталлю та зберігаємо спадщину виробництва сталі в Порт-Толботі для майбутніх поколінь», – зазначив виконавчий директор Раджеш Наір.