Російські війська останнім часом вдаються до досить кривавої тактики: намагаються прорватися в так звані "зони смерті" в спробі зайняти хоч якусь територію. Подібні підходи були на озброєнні й у ПВК "Вагнер".
Судячи з усього, Міноборони РФ поставило за мету вивести криваву, але ефективну тактику ПВК "Вагнер" на новий рівень. І якщо раніше в "м'ясорубку" кидали здебільшого російських громадян, засуджених за ті чи інші злочини, то тепер у хід ідуть і мобілізовані. При цьому перевагу віддають пішим атакам або проривам через мінні поля на мопедах і мотоциклах, гольф-карах та багі. Командир батальйону К-2 54-ї ОМБр ім. гетьмана Івана Мазепи Кирило Верес повідомив, що останнім часом важку бронетехніку використовують значно рідше. Інтерв'ю опубліковано на YouTube-каналі "Віддушівдушу".
Протягом тижня на позиції можуть наступати тільки одна-дві бронемашини, пояснив комбат.
"Масованих атак на техніці, які були три місяці тому, зараз немає. Одна-дві, максимум три одиниці броньованої техніки, можуть поїхати на тиждень. Трохи мопедів, мотоцикли, багі. А здебільшого — пішки. 90% — це піші атаки. Від трьох до 15. На день може від однієї до чотирьох-п'яти груп іти. Максимально йшло п'ять, на кожну роту припадало по групі", — пояснив він.
За словами Вереса, у його зоні відповідальності у противника на мопедах ще не було успіхів.
"Він заїжджав на позиції, застрибував. Можливо, з 30 атак дві-три були вдалими. Три — не більше", — пояснив Верес, додавши, що на мотоциклах швидше дістатися до позицій, оскільки швидкість пересування швидша, ніж у піхотинців, до того ж на транспорті піхотинець менше втомлюється.
Російську мототехніку переважно використовують у полях, але не в лісостеповій місцевості, що дає змогу військовим РФ не так втомлюватися.
"У будь-якого мототранспорту швидкість у середньому 30-40 км/год по перетнутій місцевості. Людина йде зі швидкістю 10-5 км/год. Якщо хоча б доїжджає до позицій, у неї хоча б сили залишаються — і штурманути, і ще побігати. І бере на себе г*** (зброї) різної щонайбільше. Тож він дієвий, не такий дієвий, звісно, як на техніці, але дієвий. І яка місцевість, якщо це поле, то, звісно, на мопеді краще. А якщо лісостеп, то куди він на мопеді доїде", — пояснив Верес.
Прориви в "зони смерті"
Біля позицій є так звані "кілл-зони", де противник втрачає значно більше. Подібні ділянки є в кожній роті — по дві-три. Кирило Верес пояснив, що в такі райони йому часом вдавалося заманювати противника.
"Була така ситуація, я сказав командиру, що якщо я їх сюди запущу <…> ми тут реально зможемо покласти взвод, а може і два. Ми в тому місці за три тижні поклали роту ворога. Ми їх підпустили ближче на 300 метрів, але яких втрат зазнав противник! Дуже великі. Так що ми запускаємо, і це нормально практикується", — додав він.
За даними джерел Фокуса в Силах оборони, зараз спостерігається крен у бік стрімких, але більш ризикових російських штурмів меншою чисельністю. Російські війська намагаються прорватися через поля на мотоциклах, джипах або БМП. Раніше ЗСУ вдавалося завдавати шкоди противнику, коли той атакував великими скупченнями військ.
"Тут відмінно виступала наша арта, мінні загородження, дрони добивали. Зараз противник атакує невеликими групами людей, які поводяться як дрони. Мчаться через поля на мотоциклах, джипах або БМП в один кінець, випадають у посадці, після чого штурмувати їх і мати втрати доводиться вже нам. Що в них у головах, як їх зомбують?" — вдався в питання співрозмовник.
За даними джерела, у розпорядженні ЗСУ такого ресурсу немає, і рідкісний піхотинець веде стрілецький бій на рівних.
Мопедні штурми й тактична спадщина ПВК "Вагнер"
Днями українські захисники з 30 ОМБр відбили штурм позицій, у якому залучили 10-14 мотоциклів.
У ЗСУ повідомили, що такий "мопедний штурм" відбувався на ділянці траси E-40 (головній дорозі, що йде з Донецька до Харкова), де проходить лінія бойового зіткнення в районі села Оріхове-Василівка Бахмутського району Донецької області.
Про те, що російські війська застосовують тактику малих груп на Покровському напрямку писало і німецьке видання Bild. Повідомлялося про групи по 50-100 осіб для штурмів. Таким чином намагаються закріпитися в околицях міста Селидове. Але при цьому втрати становлять до 90%. Повідомлялося, що до останнього укріпленого району перед Селидовим доходило 5-10% окупантів, решта гинули або отримували важкі поранення.
Подібна тактика була властива ПВК "Вагнер". Але такі методи вважалися досить "ресурсоємними". Компанія зазнавала значних втрат у живій силі та витрачала безліч боєприпасів. У березні 2023 року Євген Пригожин повідомляв, що йому потрібно 10 тисяч тонн боєприпасів щомісяця.
У Центрі національного опору в грудні 2022 року оцінювали, що, хоча й практикувалися так звані "м'ясні" штурми, кваліфікований особовий склад і керівництво угруповання в ризикованих штурмах позицій ЗСУ все ж таки не брало участі.
Чому росіяни не відправляють на штурми бронетехніку
Про те, що російськівійська практично перестали відправляти на штурми бронетехніку, розповів і Сергій Варакін, командир підрозділу БПЛА 58-ї бригади.
Під час штурму з використанням бронетехніки весь екіпаж перебуває всередині БМП або БТР — і гине під час атаки FPV-дрона. Найчастіше ЗС РФ проводять штурми на баггі, мотоциклах і квадроциклах.
"Коли один FPV летить на 20 мотоциклістів, він уб'є тільки одного", — пояснив боєць 58-ї бригади, уточнивши, що російські війська часто вдаються до зміни тактики. Аналізують і виправляють помилки.
Єгор Фірсов, старший сержант із роти БПЛА, розповів, що його не було на передовій лише кілька днів. І за цей час росіяни встигли змінити свої підходи.
Цього часу вистачило. За допомогою розвідувального безпілотника він вивчає стан справ на передовій, але тепер у полі його зору опиняються не танки або ж артилерійські знаряддя. Найчастіше — виявляються баггі, мотоцикли та гольф-кари. За допомогою такого транспорту окупаційні війська і намагаються просуватися.
Фірсов пояснив, що його загін, який складається з 12 військовослужбовців, у першій половині минулого місяця був дислокований у районі Покровська і Торецька. За місяць його підрозділ завдає російським військам втрат — близько 200 військових цілей.
На те, що колони бронетехніки простіше знищувати, ніж невеликі групи військ, вказують і нещодавні події на передовій. 1 жовтня 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада повідомила, що в районі села Костянтинівка Донецької області російські війська пішли в піхотний штурм з 11 ББМ і 8 танками. Але ЗСУ масовану атаку відбили.
За даними підрозділу, колони техніки наштовхнулися на потужний опір десантників. За рахунок злагодженої роботи чотири танки та дві бронемашини було знищено, разом із 23 військовими РФ. Ті, хто вижив, повернулися назад, уточнили в 79-й ОДШБр.
Днями у штурмах під Вовчанськом ЗС РФ використали 17 МТ-ЛБ, 3 танки та понад сотню військовослужбовців. За даними 24-ї ОШБр, 16 тягачів МТ-ЛБ знищено, також підбито 1 танк.
Нагадаємо, що росіяни намагалися штурмувати позиції ЗСУ на мотоциклах також і на початку серпня біля Невельського.
Раніше повідомлялося, що в липні на Курахівському напрямку російські війська під час атаки залишили 56 бронемашин, серед іншого були і мотобайки, і баггі.