Право на відпустку в умовах воєнного стану: КСУ розглядає подання омбудсмена

Велика палата Конституційного суду почала розгляд справи за поданням уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо конституційності надання відпустки без збереження зарплати в умовах воєнного стану.

Про це інформує пресслужба КСУ, передає Укрінформ. Право на відпустку в умовах воєнного стану: Суд розглядає справу за конституційним поданням Омбудсмена

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко повідомив, що суб’єкт права на конституційне подання – омбудсмен – звернувся до КС з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 8, частинам другій, третій статті 22, статтям 45, 64 Конституції, приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX зі змінами.

На думку автора клопотання, якщо буквально тлумачити приписи закону, які він оспорює, роботодавець може: "одноосібно обмежувати надання щорічної основної відпустки 24 календарними днями на поточний робочий рік"; "переносити на період після припинення або скасування воєнного стану невикористані у період воєнного стану дні відпустки"; "надавати невикористані дні відпустки, що перевищують 24 календарні дні, без збереження заробітної плати"; "невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати після припинення або скасування воєнного стану – до моменту використання днів відпусток, які були перенесені"; "відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки у період дії воєнного стану".

Як зазначив суддя-доповідач, омбудсмен вважає приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12 закону такими, що суперечать статтям 45, 64 Конституції, обґрунтовуючи це тим, що "невикористані дні щорічних відпустокне можуть надаватись за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати, адже відповідно до статті 45 Конституції щорічні відпустки є оплачуванні та їх тривалість визначається законами"; "норми, які є предметом конституційного контролю, не обмежують, а скасовують право працівників на щорічну відпустку повної тривалості та її оплату, а також заміняють їх за рішенням роботодавця іншим видом відпустки – відпусткою без збереження заробітної плати <…> відповідно до статті 64 Конституції допускається обмеження прав на період воєнного стану, а не їх скасування".

На переконання автора клопотання, абзац другий пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" закону не відповідає статтям 8, 64 Конституції, оскільки "розповсюджує свою дію щодо обмеження конституційних прав і свобод на період після закінчення воєнного стану", не має "правової визначеності <…> універсального характеру, адже втрачає чинність для кожної людини у різний час" та "ознак передбачуваності (прогнозованості)"; однак "строк дії обмежень, що встановлені у зв’язку з воєнним станом, повинен бути строково визначений і передбачений законом, а не діями суб’єкта правовідносин".

Суддя-доповідач поінформував, що з метою повного і об’єктивного розгляду справи надано відповідні доручення структурним підрозділам Секретаріату суду та надіслано низку запитів до державних органів та установ, щодо питань, порушених у конституційному поданні.

На пленарному засіданні були присутні представник уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в КСУ Андрій Овсієнко, а також представник Президента у КСУ Сергій Дембовський.

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання КС перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Як повідомляв Укрінформ, у червні до Конституційного суду надійшло подання від уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця стосовно конституційності окремих положень закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".