Столична влада вигадала ландшафтні рішення, аби боротися із рясними опадами

У більшості районів Києва з’явились дощові садки – спеціальні ландшафтні рішення, які допомагають збирати та утилізовувати дощову воду. Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Цього року працівники комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень столиці облаштували дев'ять таких садків. 

«Дощові садки – це поширена практика в Європі та США. Відтепер вони є майже в кожному районі столиці. Виглядають такі садки як заглиблені клумби з вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Зазвичай, коли дощова вода потрапляє на асфальт або бетон, вона стікає в каналізацію, що при сильних зливах може спричиняти підтоплення. Дощові садки, завдяки спеціальній структурі, з дренажних шарів і рослинності сповільнюють рух води, знижують навантаження на систему водовідведення, а, отже, і зменшують ризик підтоплень», – зазначив Прокопів.

За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, дощові садки також сприяють біорізноманіттю та є важливим інструментом адаптації до кліматичних змін. 

«Дощові садки стають важливою частиною глобальних зусиль із подолання наслідків кліматичних змін і покращення якості міського середовища. Окрім запобігання підтопленням, вони також створюють додатковий природний простір, сприятливий, зокрема, для запилювачів. Усе це позитивно впливає на екосистему Києва. Тому цей проєкт ми будемо масштабувати», – сказав  Возний.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат додав, що всі дощові садки у столиці облаштовані власними силами районних КП УЗН – без залучення додаткових бюджетних коштів. Для створення дощових садків обрали локації, що найбільше страждають від підтоплень.

Раніше повідомлялося, що у Солом’янському районі Києва на вулиці Митрополита Василя Липківського облаштували велодоріжку, яка не відповідає нормам та проєктній документації.Місце заїзду на прилеглу територію чомусь обрамили у бордюр прямо на велосипедній доріжці. У велоспільноті наголосили, що таке рішення загрожувало небезпекою велосипедистам, адже для проїзду залишалось менше ніж один метр велодоріжки.