Про це він розповів у своєму блозі.
«Зрозуміло, що до цього йшло. Найголовніше, що могли забезпечити наші бійці в цій ситуації, - це вийти із Вугледару, не дати ворогові оточити. Вочевидь, ворогові не вдалося нічого подібного, нашим силам вдалось відійти, інакше пропаганда б російська вже зараз поширювала численні відео та фото, мовляв, дивіться, які оточення, полонені українські тощо. Цього немає. Отже, вийти і зберегти особовий склад – це те, над чим працювали, і те, що вдалося», - пояснює Олександр Мусієнко.
За його словами, Вугледар виконував функцію сковування, стримування російських військ до тих пір, доки це було можливо на цьому напрямку. А ворог, підкреслює експерт, цей напрямок використовував для того, щоби прорватися далі і рухатися з південного сходу у бік Курахового, далі на північний захід, тобто це був наш такий форпост.
«Понад 30 місяців, можна сказати, тривала героїчна оборона Вугледару. Знищено десятки танків, якщо не сотні, із броньованими бойовими машинами, артилерією, величезна кількість загиблих російських військових. Тобто виконував свою функцію на відмінно за поточних умов. Але через прорив ворога, через те, що ворогові вдалося прорвати східний фланг, через те, що була чисельна перевага противника, десь виснаженість певна наших контингентів, через важкі бої все ж таки доводиться відходити», - розповідає Олександр Мусієнко.
Очевидно, констатує він, далі ЗСУ будуть відходити до великих населених пунктів, бо боронитися у маленьких містах чи у полі можливості нема, ворог активно застосовує КАБи, а нам не вистачає ППО, щоб прикрити лінію бойового зіткнення, щоб захистити там бійців від цих ударів. За словами експерта, далі ЗСУ будуть боронитися довкола більших населених пунктів, як мінімум таких, як Покровськ.