Вчені виявили несподівані "ворушіння" глибоко в надрах Місяця, що змушує його поверхню підніматися і опускатися подібно до припливів і відливів земних океанів.
Вчені вважають, що між кам'янистою мантією Місяця та його твердим металевим ядром існує частково розплавлений шар. Його наявність пояснює, чому форма та гравітація Місяця постійно змінюються.
Про це пише Science Alert.
Дослідники з Центру космічних польотів імені Годдарда (NASA) та Університету Арізони на підставі проведених досліджень стверджують, що мантія Місяця є товстою, в'язкою зоною, яка піднімається і опускається подібно до припливів в океанах на Землі.
Ідея існування цього "нетвердого" шару обговорювалася дослідниками протягом кількох десятиліть, проте досі вони не мали доказів, щоб однозначно стверджувати, чи існує цей шар насправді.
"Під впливом гравітаційного тяжіння Землі та Сонця Місяць має приливний ефект — не в плані утворення океанів, а в плані фізичних деформацій форми Місяця та гравітаційного поля", – йдеться у статті.
Для свого нового дослідження команда вчених використала нові дані, отримані NASA's Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) та Lunar Reconnaissance Orbiter. Ці виміри дозволили дослідникам уперше оцінити місячні припливні зміни на щорічній основі.
Результати дослідження поставили перед вченими нові питання: як цей в'язкий шар там опинився і що підтримує його в розплавленому стані? Щоб відповісти на них, на вчених чекають подальші дослідження.
Зараз команда має гіпотезу, що ці дивовижні процеси в надрах Місяця пов'язані з ільменітом – мінералом, що складається з оксиду титану та заліза. Це робить Місяць схожим на Марс, де на основі аналізу сейсмічних даних вчені нещодавно також виявили часткове розплавлення.
"Якщо ми зможемо створити постійну базу на Місяці найближчими роками, сейсмічні дані, отримані з місячної поверхні, повинні розповісти нам більше про те, що відбувається під поверхнею", — зазначили вчені.
А докази існування цього шару зможуть багато розповісти про еволюцію супутника Землі.