Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у п'ятницю, 4 жовтня, заявив, що Європейський Союз наближається до “економічної холодної війни” з Китаєм, поки країни ЄС готуються до вирішального голосування щодо запровадження тарифів на імпорт китайських електромобілів, повідомляє Reuters.
У п'ятницю країни Євросоюзу мають проголосувати за запровадження тарифів на наступні п'ять років у розмірі до 45% на імпорт електромобілів китайського виробництва — це одне з найбільш резонансних торгових питань між ЄС та Пекіном. Запровадження тарифів може спровокувати заходи з боку Пекіна у відповідь.
За правління Орбана Угорщина стала важливим торговельним та інвестиційним партнером Китаю, на відміну від деяких інших країн ЄС, які намагаються зменшити свою залежність від другої за величиною економіки світу.
“Те, що вони змушують нас робити зараз, або те, що хоче робити ЄС, - це економічна холодна війна”, - сказав Орбан, маючи на увазі запропоновані тарифи щодо Китаю.
Згідно з оцінками, промислове виробництво в Угорщині в серпні впало на 9,5% більше, ніж очікувалося, що, за словами Будапешта, пов'язано зі слабкістю німецької економіки, на яку припадає близько чверті угорського експорту.
Орбан, який очолив кампанію в Центральній Європі з розміщення в Угорщині китайських заводів з виробництва електромобілів і акумуляторів, заявив, що його країна, яка не має виходу до моря, не хоче бути втягнутою в жоден із таборів і прагне продовжувати торгувати з обома сторонами.
На його думку, продукцію, вироблену в ЄС, буде дедалі важче продавати, якщо світова економіка розділиться на два табори. Орбан додав, що неясно, чи витримає угорська стратегія “економічного нейтралітету” випробування часом.
Китайські інвестиції
Один із найбільших китайських інвесторів Будапешта, CATL, будує в Угорщині завод з виробництва акумуляторів вартістю 7,3 млрд євро ($8,05 млрд), а китайський виробник електромобілів BYD оголосив минулого року про будівництво в країні свого першого європейського заводу.
Минулого місяця Орбан казав, що китайські фірми вже пообіцяли інвестувати в Угорщину 9 мільярдів євро, що ставить їх в один ряд з компаніями зі Сполучених Штатів, які критикували стратегію угорського прем'єра щодо налагодження тісніших зв'язків з Пекіном.
“Ведення бізнесу з Китаєм пов'язане з певними умовами, й часто за це доводиться платити суверенітетом. Ми всі знаємо, що Угорщина не може протягом тривалого часу отримувати і те, й інше”, - заявив у червні посол США в Угорщині Девід Прессман.
Після призупинення фінансування від ЄС на мільярди євро через занепокоєння Брюсселя щодо верховенства права в Угорщині, Будапешт у квітні позичив мільярд євро у китайських банків для фінансування інфраструктурних та енергетичних проєктів у межах угоди, умови якої не були оприлюднені.
Угорщина має один із найбільш прокитайських урядів у ЄС. Пекін розглядає країну як одного зі своїх найближчих партнерів у Європі та щедро “обдаровує” її інвестиційними обіцянками.
Про настрої й тенденції співпраці деяких країн, що намагаються зберегти вигідні відносини з Пекіном розповідала кандидат політичних наук Юлія Климишин у статті “Колискова Китаю для Європи”.