«Салимове Лігво» Стівена Кінга: чи актуальна класика горору через пів століття після виходу?
«Салимове Лігво» Стівена Кінга: чи актуальна класика горору через пів століття після виходу?

«Салимове Лігво» Стівена Кінга: чи актуальна класика горору через пів століття після виходу?

Сьогодні, третього жовтня, на сервісі HBO Max вийшла нова екранізація однойменного роману Стівена Кінга «Салимове Лігво». Це вже п’ята спроба перенести на екрани другий роман Короля жахів, який вийшов ще 1975 року після відомої роботи «Керрі». В нас обов’язково буде рецензія на цей серіал, але зараз ми поговоримо про сам роман і я вже можу сказати, що для мене в деяких моментах він не пройшов випробуванням часу. А усі інші подробиці, як завжди, читайте нижче.

«Салимове Лігво»
360 грн.

Плюси:

невибагливий, але захопливий сюжет; яскраві герої; вміння автора лякати читача на рівному місці; чудовий саспенс та атмосфера жаху

Купити в КСД

Мінуси:

багато відсилань до незнайомих українському читачу подій, людей, товарів тощо; затягнута оповідь; занадто багато героїв

Купити в КСД
8/10
Оцінка ITC.ua
Відключайте рекламу - підтримуйте ITC! «Салимове Лігво» Стівена Кінга: чи актуальна класика горору через пів століття після виходу? - Фото 1

«Салимове Лігво» / Salem’s Lot

Автор Стівен Кінг
Перекладач Олександр Красюк
Видавництво КСД
Мова Українська
Кількість сторінок 576
Обкладинка Тверда
Рік видання 2020
Розмір 135×205 мм
Сайт bookclub.ua

Отже, письменник Бен Мієрз повертається до невеликого містечка Салимове Лігво, або Єрусалимове Лігво. Тут він провів дитинство, а ще пережив найбільший страх у своєму житті, що пов’язаний з місцевим Домом Марстенів. Бен вирішує подолати та переварити цей жах написавши про нього нову книжку.

Одночасно з письменником в Салимове Лігво заїжджає дивний бізнесмен, що купляє той самий Дім Марстенів та стару крамницю, де збирається відкрити антикварний меблевий магазин. Він цього пана в людей шкіра вкривається сиротами, та й приїхав він здалека, ще й привіз із собою дивні великі ящики. На додаток в місті починають зникати люди: спочатку хлопчик, потім й дорослі. З приїздом чужинців точно почали відбуватися дивні речі і пов’язані вони з могутнім Злом. Але що це і хто саме загрожує мешканцям?

11

При обговоренні роману треба обов’язково тримати в голові, що він вийшов 49 років тому. А це значить, що ця книга буквально з іншого часу, з іншої епохи, з іншої країни зі своїми тодішніми проблемами, кризами та викликами. А 70-ті для США були дуже непростими, включно з провальною міжнародною політикою, внутрішніми скандалами та звільненнями, Холодною Війною, а ще дуже сильно зріс рівень злочинності.

Стівен Кінг не раз казав, що «Салимове Лігво» один з найулюбленіших його романів, але також зізнавався, що при написанні на нього впливала погана ситуація в США, тому страхи та переживання письменника наклалися на книжку. Потім це стане нормою для автора, бо буквально усі роботи Кінга так чи інакше просякнуті тим часом та ситуацією саме в Америці, яка була на час написання того чи іншого твору.

Це одночасно плюс та мінус для книжок автора, бо з одного боку вони дуже актуальні на момент свого виходу, з іншого, люди, які читають їх пізніше, та ще й з іншої країни, не завжди розуміють ті чи інші відсилання, настрої, фрази героїв та натяки автора.

Ну й в Кінга, як завжди, дуже багато реальних товарів, пісень, брендів тощо, які для американського читача роблять його книги максимально реалістичними, а для українського, та й ще пів століття потому, навпаки, сповненими незрозумілих речей.

11

Ще одна проблема «Салимова Лігва» саме для сучасного читача — надмірна деталізація оповіді. Для 1975 року було нормальним, коли цілі глави взагалі не рухали сюжет, а просто описували природу, побут чи розвивали думку автора з приводу тієї чи іншої теми. І такими главами просякнутий увесь роман. Десь Кінг просто описує побут містян невеликого містечка і видно, що робить це із задоволенням. Інколи він також показує деталі місцевого спілкування, особливості невеликих міст США, їх проблеми та виклики. А ще, саме в цьому романі, дозволяє собі довгі роздуми на тему Добра та Зла, наявності Бога та сутності релігії.

Звичайно, це однозначно додає книжці колориту та глибшого розуміння тих часів, подій, контексту тощо. Але все ж це буде актуально для сучасного американського читача, а не для українського. Бо ми все одно не зрозуміємо, напевно, половину.

Найголовніше, що подібне дуже уповільнює і так розлогу манеру автора, та максимально сильно гальмує сюжет та події. Для розуміння ситуації, початок зникнення людей, про які я писав вище, відбувається десь на 100+ сторінці, а в романі їх майже 600. Тобто будьте готові продиратися, чи пропускати цілі сторінки, чи навіть глави з усім тим, про що я казав вище.

Салимове Лігво

Звісно, їх можна читати, але навряд чи вони принесуть вам задоволення. Проте Кінг дійсно вміє писати, тому вони однозначно атмосферні, хоч тільки те й роблять, що гальмують історію.

З персонажами в Кінга все, як завжди, добре. Головний герой тут письменник Бен Мієрз та ще декілька місцевих жителів, з якими він познайомиться по ходу сюжету. Але також з персонажами вигулькує друга, на мою думку, постійна проблема автора — занадто багато героїв, себто жителів міста, занадто багато імен, місць та особливостей, які треба тримати в голові.

Не те щоб я скаржився на пам’ять, але персонажів «Салимова Лігва» більше декількох десятків. Так, звісно, головних шестеро, але загалом імен ну дуже багато, а при описі важко згадати хто саме ця людина, коли її вже про неї писали, чим вона займається, де живе тощо.

11

Щодо атмосфери, то це найкраща частина книги. Кінг не дарма майстер жахів і тут вони в нього не тільки через надприродне. Письменник вміє накрутити героя, а через нього й читача просто через захід сонця, або занадто сильний вітерець чи пусті вулиці міста.

Сама ж історія проста, а головне знайома, але Кінг погрався з нею та показав з іншого боку, приправивши своєю буйною уявою, майстерністю слова та американськими реаліями. Це дійсно одна з наймоторошніших його книг, принаймні для мене, і я дуже рекомендую читати її саме восени, коли і погода, і настрій, і загальні забобони про цю пору року, додають цьому й так лячному читву додаткових страхітливих моментів.

111

Два слова про саме видання. Тут нічого незвичного, бо книжка вийшла ще декілька років тому і це просто додрук. Маємо класичну обкладинку кінгівських романів від КСД з чорним фоном та симпатичним малюнком. З мінусів — маленький шрифт, який було не зручно читати навіть мені, людині зі стовідсотковим зором. Але я розумію чому так зробили, бо в книзі майже 600 сторінок, а якби вони трохи збільшили шрифт, то це була б та ще цеглина, яку напевно, фізично складно читати.

Салимове Лігво

Висновок:

«Салимове Лігво» — не найкращий, принаймні для мене, роман Стівена Кінга, але все ж таки ця книга однозначно варта вашої уваги, якщо ви полюбляєте класичні жахастики майстра. Вона сповнена тоннами відсилань та подій, пісень, місць та героїв, які майже не знайомі сучасному українському читачу, а ще тут є цілі розділи, які в нових романах ніколи б не з’явилися, бо вони взагалі не рухають сюжет, а просто містять роздуми автора на різні теми, опис побуту тощо.

Все це дійсно не робить книжку привабливішою, тим паче я завжди кажу, що найкращі романи Кінга написані ним після 2000 року, але «Салимове Лігво» точно не з найгірших. Книга просто інколи не проходить випробування часом, але вона гарно написана, тут неймовірно моторошна фірмова атмосфера автора, потужний саспенс та цікаві герої. Так, для цього доведеться потерпіти нюанси, про які вже не раз згадував вище, але, на мою думку, воно того варто. Просто ви повинні знати про це перед початком читання.

Купити в КСД
Джерело матеріала
loader
loader