Юрій Ванетик розповів про те, як і чому президент Зеленський потрапив до США «у пастку»
Юрій Ванетик розповів про те, як і чому президент Зеленський потрапив до США «у пастку»

Юрій Ванетик розповів про те, як і чому президент Зеленський потрапив до США «у пастку»

Як оцінюють самі американці все те, що супроводжувало нещодавній візит до США делегації України на чолі із президентом Зеленським?

В нас по-різному оцінюють цей візит. Я читав листа Майка Джонсона. Воно було, на думку багатьох, досить проблемним з погляду змісту.

Почну з того, що, як багатьом у нас здалося, президента України повністю захопила Демократична партія, яка сьогодні у США при владі, їхня адміністрація. У президента Зеленського не проста ситуація – йому складно, немає чітко визначеного спрямування. Звідси – не можна очікувати рішучих дій від нього. Можна очікувати, природно, можливо грамотнішого підходу до таких делікатних питань. Наприклад, якби в нього були мудрі радники саме по США, то вони б організували поїздку на завод у Пенсільванії правильніше, щоб президент України не опинився між двома «американськими політичними флангами, що борються».

Там все було трохи неправильно, включаючи зустріч із губернатором. Зустріч Зеленського з Трампом, звісно, ​​розрядила обстановку. Вона була у тему. Йому однозначно потрібно було зустрітися з обома сторонами, але Зеленський потрапив до нашої політичної м'ясорубки, яка лише посилюється перед президентськими виборами. З одного боку, не приїхати на завод було б неправильно, а прямо відмовитись – важким та проблемним було б подібне рішення.

Думаю, що було б однозначно краще, якби президент України мав правильних радників, які добре знають особливості та глибину менталітету американців. Але за фактом у нього їх немає, як виявилося. Його досі у нас критикують, що він висловився з приводу наших виборів і Джей Ді Венса. Досі це гаряче обговорюється у пресі США. Думаю, що це стане проблемою, якщо республіканці виграють вибори в листопаді.

Мені все ж таки здається, що у демократів є певна перевага на сьогодні. Трамп теж має вагомі чинники. Це і підтримка Роберта Кеннеді, і підтримка Ілона Маска, і те, що Трамп пережив замах на своє життя. Але чи цього буде достатньо? Поки що важко сказати. Не здивуюсь, якщо Трамп виграє вибори. Але все ж таки вважаю, що демократи залишаться при владі.

Неодноразово було дуже правильно сказано, що будь-яка країна, яка бажає мати добрі відносини зі США, повинна вміти працювати як з демократами, так і з республіканцями, підтримуючи відкритий доступ до комунікації та взаєморозуміння. Щодо цього ситуація для України поки не виглядає успішною, незважаючи на позитивну зустріч між Трампом та Зеленським. Висловлювання щодо Джей Ді Венса і те, як українського президента «захопила» під час його поїздки демократична група, зробивши його, по суті, часткою своєї кампанії, явно було невірно. Вони поводилися також неправильно, як на мене. Я тут не звинувачую Зеленського. Звісно, ​​він мав комунікувати з нинішньою адміністрацією, але, зрештою, потрапив у пастку.

Лист Майка Джонсона резюмує все те, що я зараз підсумовував. Так, це далеко не нейтральні, а різкі, але щодо обґрунтовані звинувачення та обурення. Як я вже говорив раніше в різних інтерв'ю, не думаю, що Трамп здійснить якісь радикальні кроки щодо України. Тому що американський народ продовжує підтримувати Україну і це точно продовжиться. Єдине, що Трамп може зробити, якщо його оберуть, то спробувати якимось театральним чином показати, що він вирішив питання «Україна – рф». Його позиція відома: «Хочу зупинити кровопролиття та фактичний геноцид українців». Але як реально це зробити? Питання дуже складне. Але навіть якщо якесь рішення Трампа не буде ідеальним, то Україна вже показала всьому світу, що вміє давати жорстку відсіч і не стане ніколи маріонеткою російської федерації чи інших країн. Так, Україну звинувачують у тому, що вона, мовляв, «маріонетка Америки», але, я думаю, що все набагато складніше і глибше: США та країни Заходу мають значний вплив на Україну через підтримку нашої ідеології, яку Україна скажу так , прийняла близько до свого серця. Ось у чому причина. Я не думаю, що можна хоч якось порівнювати відносини між США та Україною із відносинами між тією ж російською федерацією та Білоруссю. Це зовсім різні речі.

До речі, зараз, як я чув та читав, активізувалися розмови щодо виборів в Україні. Деякі в США вважають, що вибори можуть відбутися тільки після закінчення війни, інші - що вибори повинні відбутися незалежно від того, коли закінчиться війна або на її стадії, що загасає. Яка у нас сторона переважить – подивимося. Це буде цікаво.

Джерело матеріала
loader
loader