Україна змінює цілі війни і неохоче готується до переговорів – FT

Україна входить у третю військову зиму з похмурим, як ніколи, настроєм. На сході ЗСУ втрачають позиції через стрімкий наступ росіян, який все ж дається їм ціною величезних втрат. Через напівзруйновану обстрілами енергетичну систему у найхолодніші місяці українці годинами сидітимуть без тепла і світла, пише  Financial Times.

Як у Вашингтоні й деяких західних столицях, так і у Києві настрої змінюються: від рішучості, що війна може закінчитися лише тоді, коли російська армія буде вигнана з України, до неохочого визнання того, що врегулювання шляхом переговорів, яке збереже більшу частину країни, може бути найкращим виходом. Проте, зауважує видання, Україна не отримує необхідної підтримки навіть для досягнення цієї обмеженої мети.

Перспективи України затьмарює насамперед небезпека перемоги на виборах у США Дональда Трампа, який прагне швидкого завершення війни. Деякі американські та європейські чиновники сподіваються, що Трампа вдасться принаймні утримати від примусу Києва до несприятливої угоди з Москвою, яка створить серйозні ризики для майбутньої європейської та американської безпеки.

Одночасно з ескалацією війни на Близькому Сході навіть деякі західні столиці, які раніше наполягали на необхідності військової перемоги над путінською Росією, переосмислюють свої цілі. А деякі українські посадовці у приватних розмовах скаржаться на брак солдатів, вогневої потужності та західної підтримки, щоб повернути всі окуповані Росією території.

«За зачиненими дверима ведуться розмови про угоду, за якою Москва зберігає де-факто контроль над приблизно п'ятою частиною України, яку вона окупувала - хоча суверенітет Росії не визнається - в той час як решті країни дозволяється приєднатися до НАТО або надаються еквівалентні гарантії безпеки. Під цією парасолькою Україна могла б відновитися та інтегруватися у ЄС, подібно до Західної Німеччини часів холодної війни», - йдеться у матеріалі.

Цей сценарій, однак, ґрунтується на амбітних припущеннях. Одне з них полягає в тому, що США та союзники повинні бути готові запропонувати Україні членство в НАТО або необхідні гарантії, хоча до цього не були готові до такого кроку. Це також вимагатиме величезного і дорогого розгортання сил.

Друге припущення полягає в тому, що президента Росії можна схилити до переговорів і прийняття такого сценарію. Але недопущення вступу України в НАТО було однією з цілей його війни. Сумнівно також і те, що Путін погодиться на переговори «земля в обмін на мир», якщо він вірить, що його війська все ще можуть розширити свої здобутки.

У вересня президент Володимир Зеленський представив у Вашингтоні «План перемоги України», який мав на меті переконати союзників Києва посилити його позицію у військовому та дипломатичному плані і змусити Москву сісти за стіл переговорів. Він залишився з порожніми руками щодо двох ключових вимог: просування на шляху до НАТО і дозволу на використання західних ракет для ударів вглиб російській території.

«Незалежно від того, чи є метою повна перемога, чи примушення Росії сісти за стіл переговорів, західні союзники повинні зміцнити позиції України. Кремль можна підштовхнути до переговорів про угоду, яка може задовольнити і Київ, і Захід, лише якщо він відчує, що ціна продовження війни занадто висока. І будь-яке врегулювання війни, яке дасть змогу вижити і процвітати всій Україні або її частині, потребуватиме гарантій безпеки.

За три місяці, що залишилися до кінця його перебування на посаді, президент США Джо Байден і його європейські союзники повинні максимально підтримати Україну перед приходом Трампа до влади, або щоб забезпечити фундамент для Камали Гарріс, якщо вона переможе на президентських виборах», - підсумовують журналісти.