Військові ЗСУ відверто розповіли про унікальну зброю та чим вона краща від радянського аналога

Чимало бійців, поранених на Курщині, зобов’язані врятованим життям екіпажам Stryker.

Після Курської операції РФ не контролює майже тисячу квадратних кілометрів своєї території. Частина резервів, що стояла за державним кордоном для підкріплення сил на Харківщині, передислокована тепер під Курськ. І це дало можливість українським силам просунутись у Вовчанську. Але як операція буде розвиватися далі, поки неясно. 

Про це йдеться у сюжеті кореспондента Андрія Цаплієнка.

Як БТР Stryker показали себе на війні

Кореспондент ТСН зазначає, що успіх Курської операції на першому етапі, не в останню чергу, забезпечила новітня західна техніка. Зокрема БТР Stryker, які дали нашим десантникам перевагу в мобільності над росіянами. ТСН підтримує збір для десантників 80-ої бригади, які на Stryker воюють в Курській області. Задонатити на дрони та РЕБ їм можна за QR-кодом: 

"Американський БТР Stryker. Ще один вид озброєння, успішність і ефективність концепції якого доведена саме українською війною. І, якби у наших десантників 80-ої бригади на озброєнні були не Stryker, а лише БТР-80 радянського типу, то і успіх Курської операції був би, напевно, значно скромнішим", - каже Андрій Цаплієнко. 

Надійно зберегти десант від ураження, швидко доправити його до потрібної точки і висадити несподівано для ворога, - саме ці якості Stryker і знадобились під час штурму російських позицій в Курській області.

"Тут, на Курській операції в нас хлопці було залітали на техніці, і там були позиції росіян. І поки десант вигружався, вони повністю крили посадку так, що ніхто не вискочив", - каже "Солодкий", головний сержант взводу 80-ої ОДШБр.

Чимало бійців, поранених на Курщині, зобов’язані врятованим життям екіпажам Stryker галицької бригади.

"Наших сім "трьохсотих". Робота небезпечна. Треба їхать, треба людей забирать. Поїхали швидко по полю. Ми їм відкрили рампу. вони оперативно загрузилися. Всі живі і здорові", - каже "Захар", старший водій 80-ої ОДШБр. 

"Нас віз Stryker, можливо, і цей. Тільки заїхали на переправу, і прилетіло три "сто двадцятих" метрів за п'ять від машини. Тобто, вона спасла життя, що водію, що екіпажу, що десанту", - каже "Солодкий", головний сержант взводу 80-ої ОДШБр.

Одноразові керамічні пластини, якими обшивається Stryker - дуже дороге задоволення, але саме завдяки цій додатковій броні екіпаж та штурмовики можуть не звертати увагу на осколки. 

"Керамічна броня покриває ще метал, який по собі відрізняється від БТР-80", - каже "Валентин", старший водій 80-ої ОДШБр. 

"Розривалися міни в 15-20 метрах від Stryker'а, і я навіть не чув. Просто чули, що по броні щось шелестить", - каже "Тур", старший водій 80-ої ОДШБр. 

Як у США запустили у виробництво Stryker

На початку двохтисячних американці вирішили, що їм потрібно створити мобільні штурмові бригади на колісних БТРах. Для цього якнайкраще підходила швейцарська машина "Піранья", а, вірніше, її канадська копія "ЛАВ-3".

Ліцензійний варіант був настільки вдалим, що Штати, під назвою Stryker, запустили у виробництво аж одинадцять варіантів бойової машини. Через те, що на БТР легко можна навісти багато різного озброєння, американські військові прозвали його "швейцарський ніж". Щоправда, українським десантникам з "вісімдесятки" ніж дістався лише з одним лезом – важким кулеметом Browning 2.

Військові розповіли про БТР

"Безвідказний, можна сказати. Навіть, якщо заклинив, утикання дуже легко устраняється", - каже "Солодкий", головний сержант взводу 80-ої ОДШБр. 

Кулемет, підсилений камерою з прицілом, став дуже грізною зброєю. Навідник веде вогонь по ворогу, сидячи в машині. А щоби сам БТР став важкою мішенню для ворога, бойовий модуль в момент десантування відстрілює димову завісу.

"Пускають димову завісу, щоб група спішилась. Це все димові шахти, викидають димові завіси", - каже "Валентин", старший водій 80-ої ОДШБр. 

Все тут зроблене для того, щоб екіпаж та десант вижили. Єдиний недолік Stryker – їх в нас замало.

"Місце механіка-водія це - насправді показник ставлення конструкторів до військових. Попри велику кількість датчиків і тумблерів навколо мене, в усьому цьому доволі просто розібратися. Дуже зручно. Можна виставити висоту сидіння. Відстань до педалей. Одним рухом тут вмикається двигун. Треба додати газу трошки. Але, головне, звідси можна швидше евакуюватися, аніж з радянської або російської машини у разі, якщо БТР, не дай Боже, підбито", - каже Андрій Цаплієнко.

Троє з чотирьох десантників, яким довелось оцінити переваги Stryker в умовах реального бою, ще буквально вчора навіть не думали, що відправляться на американських БТРах штурмувати лісосмуги на Курщині.

Сьогодні ці вчорашні цивільні змушують росіян відступати на власній, російській, території. Але щоб завтра не довелось відступати нашій армії, десантникам вже зараз потрібне підкріплення. І більше озброєння від союзників. Адже якщо збільшити кількість ось такої техніки, яка дає впевненість на полі бою, то є шанс, що в деяких українців явно поменшає страху перед перспективою вдягнути однострій.