Сухорукова про допомогу тим, хто повернувся з полону: «Військова медицина набагато відсталіша від цивільної»
Сухорукова про допомогу тим, хто повернувся з полону: «Військова медицина набагато відсталіша від цивільної»

Сухорукова про допомогу тим, хто повернувся з полону: «Військова медицина набагато відсталіша від цивільної»

Сухорукова про допомогу тим, хто повернувся з полону: «Військова медицина набагато відсталіша від цивільної»

Попри це, зараз є місця, які добре підходять для реабілітації українців, які пройшли ворожий полон.

Про обміни полоненими, коли такі відбуваються, з’являється чимало інформації. А що відбувається зі звільненими з ворожого полону українцями далі, в інтерв’ю ZN.UA розповіла директорка Департаменту охорони здоров’я при Міноборони Оксана Сухорукова, з якою поспілкувалася Алла Котляр.

«Найближчим часом буде визначено заклад, який стане центром реінтеграції. Він уже приймає звільнених із полону, й ми налагоджуємо роботу з цими людьми. Можу сказати точно, що працівники закладу, до якого сьогодні потрапляє найбільше звільнених із полону військовослужбовців ЗСУ (а серед полонених є й цивільні), налаштовані на всебічну допомогу їм», – каже Сухорукова.

Вона розповіла, що траплялися прикрі інциденти, коли після звільнення з російського полону наші люди потрапляли до непідготовленого персоналу. Однак тоді вдалося швидко зреагувати та перевести колишній полонених до іншого закладу.

«На жаль, як і в будь-якій сфері сьогодні, тут бракує кадрів. Фахівців надзвичайно мало, навіть для того, щоб навчати колег. Проте вони дуже вмотивовані… Ми були в закладі, про який я казала. Й просили людей надати нам зворотний зв’язок, щоб удосконалити процедуру», – каже Сухорукова.

Вона підкреслила, що людям, які повернулися з полону, потрібна не лише медична, а соціальна та психологічна допомога. І військова медицина, на яку в Україні три десятки років не надто звертали увагу, у порівнянні з цивільною є дуже відсталою в контексті забезпечення.

«Ми зустрілися з керівником цивільної лікарні, розташованої поруч. Обговорили всі можливі шляхи взаємодії — як провести повне обстеження, надати медичну допомогу, яку не може надати військовий госпіталь, і в принципі порозумілися. Результати зустрічі вражають, і якщо все працюватиме так, як було обговорено (а про це ми дізнаємося за певний час), то це буде великим кроком уперед», – каже директорка департаменту.

За її словами, зараз є місця для інтеграції колишніх полонених, де чудова природа та можливості для активностей. Сухорукова запевнила, що тримає це питання під особистим контролем.

«Кожна звільнена з полону людина — це індивідуальні потреби. Й ми намагаємося забезпечити кожному все необхідне, зокрема спілкування з рідними та інформування про те, що і як відбувається. Цим у нас займається управління психологічного забезпечення, яке недавно було передано в підпорядкування нашому департаменту», – підсумувала директорка департаменту.

Нагадаємо, 14 вересня Україна та Росія провели обмін полоненими, у результаті якого додому повернулися 103 українських захисники. Це був другий обмін поспіль, у якому брали участь «азовці». За дві доби на рідну землю ступили 38 бійців бригади «Азов». До цього востаннє їх міняли у липні 2023-го.

За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% повернутих з полону українців вважалися зниклими безвісти за особливих обставин.

Джерело матеріала
loader
loader