Про це повідомило у Телеграмі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, передає Укрінформ.
Документ у другому читанні та в цілому був підтриманий 284 народними депутатами.
«У законі ми встановили ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. А ще визначили архітектуру кліматичного врядування України, фінансові інструменти для досягнення кліматичних цілей, та врахували цілі державної кліматичної політики у програмах повоєнного відновлення», – наголосила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Так, євроінтеграційний рамковий закон визначає стратегічне планування та практичні кроки у досягненні кліматичної нейтральності, впроваджує кроссекторальність кліматичної політики, започатковує моніторинг дій та кроків з реалізації кліматичної політики та системне прогнозування у сфері зміни клімату.
За словами міністра, з ухваленням цього закону Україна ще більше наближає наше законодавство до права Європейського Союзу. Це ще один аргумент у переговорному процесі, що Україна готова до вступу в ЄС та виконує умови для отримання фінансової допомоги в межах Ukraine Facility.
Як повідомлялося, в Україні триває робота над стратегією торгівлі викидами - законопроєкт «Про систему торгівлі викидами» буде готовий вже цього року. У 2025 році буде презентований «тестовий» режим СТВ, а повноцінно інструмент запрацює з 2026 року, що дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ.
Як відомо, Європейський зелений курс (European Green Deal) – дорожня карта заходів щодо перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року. Водночас курс має стимулювати розвиток економіки, покращити здоров’я та якість життя людей.
Зелений курс був офіційно представлений Президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року. Ключові його напрями: чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика (стратегія «Від лану до столу»).