Свою роботу він розпочне вже наступного місяця.
Британський фонд Antarctic Heritage затвердив кандидатуру на вакансію в найпівденнішому поштовому відділенні світу. Саме цю роботу в Антарктиді охрестили "найкрутішою на Землі".
Про це пише The Guardian.
Джордж Кларк, професійний "майстер наметів", чия робота пов'язана з будівництвом на музичних фестивалях, ніколи не керував поштовим відділенням – і вже точно ніколи не заробляв на життя підрахунком пінгвінів. Але ці та інші специфічні завдання стануть частиною його повсякденного життя, коли він приєднається до невеликої команди новобранців, які працюватимуть у найпівденнішому у світі музеї та поштовому відділенні в Антарктиді.
Команда з п'яти осіб була набрана британським фондом, благодійною організацією, що опікується збереженням історичних британських баз на континенті. Наступного місяця вони вирушать на колишню дослідницьку станцію на острові Гудьє, розміром з футбольне поле, біля Антарктичного півострова під Південною Америкою.
Там, протягом п'яти місяців за низьких температур і майже постійному денному світлі, вони житимуть разом з місцевими пінгвінами генту, проводячи ремонтні роботи, спостерігаючи за дикою природою і зустрічаючи відвідувачів круїзних лайнерів.
34-річний Кларк з Брістоля подав заявку на початку цього року.
"Я думав, що це буде щось нове, щось захопливе – і що я нічого не втрачу, якщо подам заявку. Тож я просто подумав, чому б не спробувати? Я з нетерпінням чекаю, коли прокинуся і вип'ю ранкової кави, дивлячись на Антарктиду, сподіваючись побачити кита", - сказав він. "Я просто розплющую очі і дивлюся, куди мене це приведе".
У той час як невеликий екіпаж розділяє свої завдання, Кларк несе особливу відповідальність як поштмейстер, обробляючи численні листи і листівки, залишені тими, хто зупиняється в крихітному дерев'яному музеї від двох круїзних кораблів на день.
За його словами, здається "трохи божевільним" мати поштове відділення в такому віддаленому місці, але для багатьох відвідувачів "ключовою частиною враження є відправлення листівки або листа додому з найпівденнішого поштового відділення в світі. Тож я сортуватиму пошту, скасовуватиму марки, а потім відправлятиму їх далі через круїзні лайнери, що пропливають повз".
Інші члени команди вестимуть спостереження за дикою природою, керуватимуть музеєм і невеликою крамницею; пізніше в сезоні до них приєднаються два спеціалісти-теслі, щоб відремонтувати деякі з крихких дерев'яних конструкцій, які раніше використовувалися британськими вченими і які перебувають під особливою загрозою з потеплінням континенту.
"Ми – люди, з якими відвідувачі зустрічатимуться щодня, а це означає, що ми несемо особливу відповідальність за демонстрацію дивовижної роботи Британського фонду антарктичної спадщини", - сказала 31-річна Лу Госкін, яка була призначена керівницею бази завдяки своєму досвіду у збереженні морської флори і фауни.
За її словами, окрім збереження об'єктів спадщини, метою благодійної організації є "надихнути людей подивитися на континент по-іншому і зберегти це дивовижне місце для майбутніх поколінь".
За словами Кларка, фінальна команда була відібрана з тих, хто подав заявку, завдяки "дивним і чудовим завданням", таким як встановлення намету в парі з зав'язаними очима і в кухонних рукавичках. "Не хочу хвалитися, але з моїм досвідом роботи з наметами нам вдалося зробити це двічі".
За його словами, вони ділитимуть спільний гуртожиток у ніссенській хатині зі строго обмеженим набором предметів розкоші – те, що вони всі вирішили прийняти, каже він.
"На базі є Інтернет, але ми як екіпаж вирішили, що не будемо ним часто користуватися". Натомість, він сказав: "Я захоплююся мистецтвом, я малюю. Я знаю, що люди приносять нам спиці та пазли, а на базі є невелика бібліотека, куди можна приносити книжки. Тож ми всі вирішили принести один з наших улюблених романів, одну з наших улюблених нехудожніх книжок і обмінятися ними по черзі. Частиною радості від поїздки в таке віддалене місце є те, що ми трохи відрізані від світу. Тож я не думаю, що ми будемо щовечора гортати сторінки в телефонах".