Науковець-уродженець Харкова допомагає Росії руйнувати своє місто, – ЗМІ

Саме ці підприємства розробляють радіолокаційні системи, виготовляють і модернізують зенітно-ракетні комплекси. Харків нищать саме ракети Лаврентьєва – С-300 та С-400.

Що відомо про Лаврентьєва

Євген Лаврентьєв народився у Харкові. Він закінчив Санкт-Петербурзьке вище військове училище радіоелектроніки. Зараз є однією із ключових фігур у сфері розробки радарних систем наземного та авіаційного застосування військового та цивільного призначення.

Росіянин перебуває на посаді заступника гендиректора НВО "Алмаз" і начальника КБ "ЛЕМЗ" щонайменше з листопада 2014 року. Хоча за даними видання Bloomberg – з жовтня 2018.

Військовий квиток Лаврентьєва / Фото KibOrg

Лаврентьєв був одружений до 2 лютого 2019 року та має від цього шлюбу трьох неповнолітніх дітей, які зараз проживають з матір'ю на Кіпрі.

За наявними даними, які зафіксовані в анкеті кіпрського банку, у 2018 році Лаврентьєв офіційно планував заробити 66 тисяч євро. Також він зазначив наявність нерухомості та особистих збережень.

З рахунку в кіпрському банку Лаврентьєв планував оплачувати оренду житла в готелі своїй родині, перераховувати кошти тодішній дружині на особисті потреби і оплачувати послуги кіпрської девелоперської фірми, в якої планував придбати нерухомість. Чи його наміри справдилися – наразі не встановлено,
– пишуть у KibOrg.

Фінансовий стан Лаврентьєва за 2018 рік / Фото KibOrg

У схожій анкеті іноземного банку колишня дружина Тамара Лаврентьєва вказувала збереження на суму 40 тисяч євро та нерухоме майно на 150 тисяч євро. "Потенційні надходження на її рахунок мали бути від чоловіка та від оренди, та складати 34 800 євро протягом 2018 року", – кажуть у KibOrg.

Також Лаврентьєв має повнолітню доньку – Ангеліну Скородіхіну 1986 року народження. Вона закінчила Санкт-Петербурзький державний морський університет у 2008 році та отримала кваліфікацію інженера-технолога. Жінка, як і її батько, зареєстрована у Санкт-Петербурзі.

Яку військову техніку виготовляють під керівництвом Лаврентьєва

"Алмаз", заступником керівника якого є Лаврентьєв, виготовляє зенітно-ракетні комплекси (С-350, С-400, С-500), а також інші системи ППО. А Ліанозовський електромеханічний завод (ЛЕМЗ) займається створенням радіолокаційних систем.

Основні напрями роботи НВО "ЛЕМЗ" / Скриншот KibOrg

Що виготовляє НВО "ЛЕМЗ" / Скриншот KibOrg

Їхні радіолокаційні станції 96Л6Е входять до складу батареї ЗРК С-300ПМУ1, С-300ПМУ2, С-400. Ще раніше бюро виготовляло РЛС 1РС1-1Е до ЗРПК "Панцир-С1". Колись до переліку його продукції також входив комплекс "ROSC-1", який використовують для боротьби з БпЛа різних типів.

До НВО "ЛЕМЗ" належить:

• Особливе конструкторське бюро (ОКБ або "Ліра") у Москві, яке розробляє високотехнологічні системи. Працюючи в галузі радіолокації та радіоелектронної боротьби, воно забезпечує інноваційні рішення для військової техніки.
• ТОВ "ЛЕМЗ-Т" у Томську, яке впроваджує новітні технології у виробничий процес. Це – резидент особливої економічної зони техніко-впроваджувального типу, завдяки якій підприємство сплачує менші податки та користується пільговою митною системою.

Якими підприємствами керує Лаврентьєв / Інфографіка KibOrg

На базі НВО "Алмаз" та концерну "Антей" у 2002 році Путін наказав створити концерн "Алмаз-Антей", куди також увійшов "ЛЕМЗ".

Своєю продукцією концерн забезпечує не лише російську армію, але й продає її Китаю, Індії, Туреччини, М'янмі та іншим країнам.

У 2024 році навколо "Алмаз-Антей" розгорівся скандал. Там став витік інформації, відомий як BaumankaLeaks, що стосувався контракту між Росією та Індією на постачання ЗРК С-400 та навчання операторів для їх обслуговування.

Тоді були оприлюднені закриті посібники з використання ключових російських систем ППО та персональні дані понад сотні офіцерів ППО та ПРО.

До слова, концерн "Алмаз-Антей" перебуває під санкціями Євросоюзу та США, які були введені після катастрофи літака MH17 у 2014 році. Попри те, що вони мали б обмежити доступ підприємств до західних технологій і фінансових ресурсів, росіяни продовжують працювати.