Не говоріть "тиква": український відповідник цікавіший

Сьогодні у рубриці "Говоримо українською!" дослідимо слово "тыква", його походження та український відповідник разом з Освіта 24.

Чому "тыква" і чому "гарбуз"

Ці овочі, яскраві символи осені – жовтого, помаранчевого, зеленого, сірого, білого, смугастого і навіть синього кольорів, здавна у традиціях та стравах українців. Та у мовленні українців можемо почути його російську версію позначення – "тыква". Але це вважається русизмом. Походження російського слова за версією словника Успенського, можливо походить від праслов'янського tyky чи tykati — "жиріти, товстіти". Однак. є інша версія: від грецького "sikuos" — "огірок".

Для позначення цього овоча в українській мові є слово "гарбуз". Це слово використовується переважно у нашій мові та має тюркське походження, ймовірно з половецької мови – харбуз, карбуз. Кримськотатарською мовою – къарпуз, персидською – Xarbuza "диня" (буквально, "ослячий огірок"). Як і в турецькій мові karpuz – то диня.

Оля Багній, автор і ведуча програми "Правильно українською" на Радіо Трек пояснила чому привильно вживати слово "гарбуз".

Пояснення слів кавун та гарбуз: дивіться відео

У ряді мов присутні і слово "тиква" і схожі до слова до "гарбуз", але вони мають різне значення. Мовні відмінності часто мають культурні і історичні причини.

Цікаво! В українській мові слово "тиква" позначає іншу рослину з тієї родини: лагенарію – плоди якої схожі на велику зелену грушу. А також ємності для води зроблені з того сухого плоду.

В українців є своя "тиква" і це не овоч

Словник української мови дає і інше тлумачення слова "тиква" – череп'яна посудина, подібна до глечика з дуже вузьким горлом, в якій носять або тримають воду, вино тощо.

Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, баклажки,

Все висушили [троянці] без остатку,

Посуду потовкли в шматки (І. Котляревський. Енеїда)

Пояснення про цю посудину й походження назви можемо почути від мовознавиці Світлани Пошивайло.

В українців теж є "тиква": дивіться відео

Регіональні українські варіанти слова "гарбуз"

Ресурс "Давайте займемось текстом" у своєму фейсбуку провів опитування та зібрав регіональні варіанти слова "гарбуз".

"Гарбузова" карта України / фейсбук "Давайте займемось текстом"

Також існують мовні варіанти позначення овоча в залежно від форми, розміру, призначення гарбуза.

• Таракуца, ханька, горгопка, карафоньки — це про маленькі декоративні гарбузики.
• Гарбузєта — це про маленькі.
• Кашник та подібні слова — це про особливий сорт, що легко розварюється та дуже солодкий на смак.
• Пекуча та подібні слова — це те саме, що кашник.

Цікаві факти про гарбуз

• Гарбузи входять в родину Cucurbitaceae, що налічує близько 960 видів, до якої також належать кавуни, дині і кабачки.
• Батьківщина походження – Центральна Америка, зокрема Мексика.
• У нас гарбуз – це овоч, однак з ботанічного погляду – це фрукт. Плоди розвиваються з частин квітки, що оточують зав’язь, що класифікує їх як фрукти.
• Найбільший гарбуз у світі важив понад 1200 кілограмів! Він був вирощений у Бельгії у 2016 році.
• Гарбузи універсальний інгредієнт різних страв, від супів і рагу до десертів. А ще мають велику поживну цінність.
• Гарбузи є популярними осінніми прикрасами, особливо під час Хелловіну. З них вирізають ліхтарики, в які поміщають лампочку або свічку, що освітлює вирізане обличчя. Це традиція, що має кельтське та римо-католицьке коріння.

Гарбузяні голови на Хелловін / Ілюстративне фото

Гарбуз в українських традиціях

День гарбуза в Україні пропонують відзначати 30 жовтня, але походження цієї дати достеменно не відоме.

Гарбуз символізував господаря дому, голову родини та достаток. Це відображено у відомій пісеньці "Ходить гарбуз по городу". Її записала та зберегла відома письменниця та фольклористка Олена Пчілка.

Якщо хлопець сватався, а дівчина не бажала виходити за нього заміж, вона дарувала йому гарбуза, що означало відмову. В суспільстві це вважалося великим соромом для хлопця та його родини. І вдруге до цієї дівчини він свататися уже не міг.

Тому, в українській мові є такі фразеологізми, як-от: "дати гарбуза" та "годувати гарбузами", "покуштувати печеного гарбуза" (у значенні – відмовити в сватанні), "як виросте гарбуз на вербі" (ніколи не буде), "вхопити гарбуза" та "піти з гарбузом" (отримати відмову).

У деяких регіонах України існувала традиція, коли на Святвечір господар вносив до хати гарбуз, прикрашений колосками пшениці. Родина катала його по підлозі від столу до порогу, вважаючи, що це принесе добробут у наступному році. Потім гарбуз клали на сіно під стіл, а ноги ставили на нього. Першу ложку куті також клали на гарбуза. Такий гарбуз теж називали "дідухом".