Замість бійців – роботи. Як Wolly, «Лють», «Тарган» і робот-собака виконують завдання на передовій

Роботи на полі бою. Вони спостерігають, ведуть бій, мінують території, доставляють боєприпаси та провізію на передову. А ще евакуюють поранених. Протягом останнього року українські винахідники розробили понад 200 різноманітних наземних роботизованих систем. Усі їх умовно можна поділити на три групи: ударні роботи, роботи логісти-евакуатори та заміновувачі. Вони виконують різні завдання, проте головна їхня мета – зберегти життя українських військових.

Бойовий робот «Лють» рухається в бік позицій російських військових і  відкриває вогонь із кулемета. Бійці 8 полку Сил спеціальних операцій України ним керують дистанційно, з безпечної відстані. Робот, фактично, за них веде бій. Російські військові намагаються зупинити робота. Атакують з ручного протитанкового гранатомета та fpv-дрону, проте він продовжує бій і повертається після виконанння завдання.

«Я не знаю ким треба бути, щоб так кучно тримати кулемет. Три таких роботи нормально можуть закрити сектор і в принципі взвод піхоти покласти чи розстріляти автівки», – каже «Моноліт», оператор НРК ССО України.

Бойові роботи

Виробник цього наземного роботизованого комплексу з міркувань безпеки просить не називати його ім'я. Каже, працювати над роботом розпочали ще навесні 22-го року.

«Головна особливість нашого робота полягає в тому, що він повністю броньований від уламків і стрілецького озброєння. Його не треба бігати оператору перезаряджати, тобто, є вогнева позиція, на який працює, наприклад, потім може виїхати сам з цієї позиції, заїхати в якесь укриття, зробити перезарядку боєкомплекту і виїхати знову працювати», – каже виробник робота «Лють».

Робот озброєний кулеметом «Калашникова», калібр 7.62. Боєзапас – 550 набоїв. Дальність ураження цілей – 800 метрів. Має дві прицільні камери та дистанційне радіокерування. Запас батареї залежить від інтенсивності застосування – від 3 годин і до кількох днів. Під час експлуатації на фронті в нових розробках українські військові зазвичай виявляють певні недоліки. Один із таких викликів для виробників – дальність та якість зв'язку.

«Для військових це найбільше таке питання, яке їх цікавить. Дальність зв'язку забезпечує безпеку роботи оператора, тобто, так звана сіра зона, вона може бути різною по відстані. Тому важливо забезпечувати дальність зв'язку, захищений зв'язок, також важливий при радіоелектронній боротьбі. Час роботи, також важливо, тобто кілометраж, дистанція, яку може проїхати роботи. Тобто такі доопрацювання, які направлені на покращення цих параметрів», – розповідає виробник.

«Лють» може виявляти вогневі позиції, відволікати увагу противника на себе, чергувати, не виключають і застосування робота під час штурмових дій.

«У військових, з якими ми співпрацюємо, є бачення використовувати його і в штурмових діях, він має рухатись перед штурмовою групою, відволікаючи на себе вогонь ворога, виявляючи вогневі точки ворога і якщо є можливість необхідність подавляти вогнем вогневі позиції ворога. Тобто, таким чином ми відволікаємо увагу не на людину, а на машину», – додає виробник.

На полігоні Юрій, оператор іншого роботизованого комплексу, знайомить українських військових з їхньою розробкою. Перш ніж постачати бойовий модуль на передову, бійців вчать, як ним користуватися.

Турель Wolly – зброя нового покоління, здатна самостійно виявляти цілі на відстані до тисячі метрів. З трьох камер зображення передається на монітор. На озброєнні – танковий кулемет «Калашникова».

«Маємо 54 градуси сектор обстрілу. Це в принципі є сектор обстрілу для звичайного кулементика», – пояснює Юрій.

Вогонь оператор турелі веде з бліндажа на відстані до ста метрів. До турелі під'єднаний кабель. Автономно вона може працювати 130 годин. Головне завдання Wolly – замінити кулеметника на позиції.

«Ми пішли таким шляхом, щоб 90 відсотків його роботи перекласти на штучний інтелект. Штучний інтелект в даному випадку допомагає виявити цілі, супроводжувати цілі, навестись на цілі, все що залишається зробити оператору – це натиснути кнопку вогонь», – розповідає Олег Федоришин, розробник дистанційно керованих модулів Wolly.

Установка Wolly передусім ефективна під час окопної війни. Саме на спостережних пунктах при обороні позицій.

«Одним з найефективніших способів його застосування, є якраз застосування його в обороні. Коли оператор знаходиться в бліндажі або в окопі, відповідно, турель знаходиться на безпечній відстані від безпосереднього оператора. І так, я вважаю, що одним з таких його правильних методів застосування якраз при наступальних діях ворога», – каже Олег Проць, співзасновник компанії-виробника «DevDroid»

Бійці 28 окремої механізованої бригади ЗСУ в підрозділі завели робота-собаку. Він – ідеальний розвідник. Непомітний, тихий, зайде туди, де надто ризиковано для особового складу. Воїни в таких розвідниках бачать чималі перспективи, і навіть думають створити роту бойових псів.

«А: в тебе зник зв'язок – не проблема, дрон-собака далі стоїть і спостерігає або слухає. Б: собака може писати звук, вона безшумна, дрон звук писати не може, бо він жужить. В: я ще не бачив таких дронів, які б залітали в підвали п’ятиповерхівок і давали там зображенням на відміну від таких штук. Ця штука може зайти, подивитись, принести інформацію, або залишитись там з якимось фугасом 5 кілограм і закопати все це діло», – пояснює боєць 28 ОМБр.

«Як казав наш командир: «Нового бійця в магазині не купиш, а будь-який дрон завжди можна придбати», – каже інший боєць.

Роботи-мінери

Південний напрямок фронту, Роботинський виступ. На відкритій ділянці переднього краю робот «Тарган» у супроводі безпілотника в небі виконує бойову задачу – мінує дорогу. Українські військові ним керують дистанційно, за допомогою пульта.

«Не ризикуємо людьми і не світимось перед позиціями, зайвий рух – це провокує противника на артобстріл», – каже «Халк», сапер 65 ОМБр ЗСУ.

Сапер каже, вручну, долаючи по кілька кілометрів в один бік, зазвичай вони мінують степи та лісосмуги. Під час одного з таких завдань він був поранений. Це була атака fpv- дроном. Саме через БПЛА противника робота саперів на нулі стала вкрай складною та ще більш небезпечною. Частково роботу саперів тепер може взяти на себе робот. «Халк» каже, «Тарган» підходить не для всіх задач. Коли мова йде про великі об'єми у короткі терміни – швидше буде замінувати вручну. А от в сіру зону – відправлять робота.

«Треба, допустимо, 200 метрів відійти від своїх позицій вперед. Для сапера – це зайвий ризик, це вже потрібно не просто група мінування, це вже повинно бути і прикриття, тобто, це ціла операція, яка потребує більшу кількість людей, чим, наприклад, використання одного робота», – пояснює «Халк».

Роботи-мінери працюють і як камікадзе. Завдяки їм українські військові вдало виконали не одне завдання: підривали російській окопи та мости, знищили тунель, в якому перебували російські військові.

Роботи евакуатори-логісти

Робот «TerМІТ» демонструє маневри на піску. На ньому вивозять поранених і загиблих, перевозять вантажі, встановлюють турелі та міноскидачі. Та головне завдання «TerМІТа» – доставка вантажів на нуль. Підвіз боєприпасів, колод, будівельних матеріалів та провізії. На собі робот може перевозити до трьохсот кілограмів.

«Десь половина людей йде в госпіталь саме через те, що вони таскають важкі колоди. А це допомагає зараз людям не рвати спини, дистанційно перевозити, відводити від себе ворога, тобто fpv, якщо зреагує або будь-яка інша установка, вона зреагує на робота, але це не є життя людини», – каже Максим Васильченко, директор компанії ТОВ «ТЕНКОР».

Наразі на фронті виконують задачі уже понад 70 «TerМІТів». Базова комплектація коштує від семи з половиною тисяч доларів. Ця компанія поки що немає державних контрактів. Співпраці українських розробників військових технологій з компаніями, армією та державою сприяє платформа Brave1. Кожна розробка проходить тестування та випробування, як на полігонах, так і в бойових умовах. Робот також має отримати код озброєння НАТО. Цей код якості дає зелене світло для закупівель державою та поставок на фронт. Скільки роботів відправлено на передову – засекречено.

«У всіх нас, у держави, у людей є одна глобальна задача робити так, щоб воювали роботи, а не люди. На платформі вже більше 250 різних видів роботів, сьогодні вже більше 150 компаній працюють в цьому напрямку наземних роботизованих комплексів і вже є більше 30 кодифікованих роботів, і ці роботи отримують свої державні контракти. Окрім державних контрактів, є сьогодні багато різних волонтерських зборів», – розповідає Наталія Кушнерська, керівниця кластера Brave1.

Такі платформи активно почали використовувати на передовій для евакуації поранених. Боєць «Павук» 65 ОМБр каже, під час евакуації йшли в ста метрах від платформи. Адже поранений у ній абсолютно незахищений та й керувати дистанційно через камеру, зізнається «Павук», складно. Та завдяки платформі «Веприк» з нуля вони вже вивезли кількох бійців.

Стрімке зростання саме наземних дронів на фронті прогнозує керівник Головного управління розвідки України – Кирило Буданов. Про це він розказав під час щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії.

«Зараз вже пішов новий етап технологій це наземні роботи, але вони тільки почали, як-то кажуть, давати про себе знати, але я думаю, що за цей календарний рік їх кількість кратно виросте, тому що люди не поспішають йти в бій, скажімо так, і якщо можна послати дрон – 10 дронів, або послати одного солдата – завжди виберуть послати 10 дронів», – говорить Кирило Буданов, керівник ГУР МО України.

Цьогоріч в березні вперше наземні роботизовані комплекси помітили з боку російських військових. Вони їх використовували для підвозу боєприпасів. Один із них був уражений українським fpv-дроном. Поки що дрони панують у небі, проте застосування наземних платформ незабаром може вплинути на хід війни. Військові та виробники переконані - це початок нової ери війни, війни роботів, ідей та технологій, щоби в майбутньому наскільки це можливо замінити людей на машини.