Навколоземний астероїд Рюгу знову здивував учених: знайдено зв'язок із Юпітером

Вчені вважають, що навколоземний астероїд Рюгу міг утворитися біля Юпітера, а не за межами орбіти Сатурна, як вказували більш ранні дослідження. Вчені порівняли типи нікелю, виявленого в зразках з астероїда, з типами нікелю, виявленими в типових багатих вуглецем метеоритах. Вони дійшли висновку, що різні багаті на вуглець астероїди могли утворитися в одному й тому самому регіоні біля Юпітера, хоча й унаслідок різних процесів і з різницею приблизно у 2 млн років. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Advances, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 2020 році зонд "Хаябуса-2" доставив на Землю зразки з навколоземного астероїда Рюгу. Відтоді вчені провели багато досліджень цих зразків. Автори нового дослідження зосередилися на вивченні співвідношення ізотопів металів, включно з нікелем. Таким чином вони змогли визначити, де в Сонячній системі, ймовірно, утворився Рюгу.

Хоча цей астероїд є навколоземним, вважається, що Рюгу, як і інші подібні астероїди, прибули ближче до Землі з головного поясу астероїдів, що розташований між орбітами Марса і Юпітера. Але справжнє місце народження цих астероїдів, ймовірно, розташоване ще далі від Сонця, за межами орбіти Юпітера.

Минулі дослідження показали, що Рюгу за складом схожий на групу багатих вуглецем метеоритів — вуглецевих хондритів, які є уламками астероїдів і впали на Землю. Учені з'ясували, що Рюгу схожий на дуже рідкісні метеорити — хондрити CI. Оскільки їхній хімічний склад схожий на склад Сонця, вони вважаються первозданним матеріалом, який утворився на самому зовнішньому краю Сонячної системи. За словами авторів дослідження, досі вважалося, що Рюгу також виник за межами орбіти Сатурна. Але новий аналіз показує, що це не так.

Вчені вивчили співвідношення ізотопів нікелю у зразках астероїда Рюгу і зразках хондритів. Результати підтверджують тісний зв'язок між Рюгу і хондритами CI. Але ідея спільного місця народження на краю Сонячної системи більше не є переконливою.

Досі вчені приписували відмінності в ізотопному складі між хондритами CI та іншими групами вуглецевих хондритів різним співвідношенням їхніх включень. Але нові результати вимірювань не вписуються в цю схему. За словами вчених, їхні виміри можна пояснити наявністю крихітних зерен заліза і нікелю, які повинні були накопичуватися під час формування астероїдів. Вчені вважають, що у формуванні Рюгу і хондритів CI з одного боку та інших груп вуглецевих хондритів з іншого, були задіяні різні процеси.

Перші вуглецеві хондрити почали формуватися приблизно через 2 млн років після утворення Сонячної системи. Притягнуті гравітацією молодого Сонця, пил і перші тверді грудки пройшли шлях від зовнішнього краю газопилового диска до внутрішньої частини Сонячної системи, але на своєму шляху вони зустріли перешкоду у вигляді Юпітера, який нещодавно утворився.

За межами орбіти Юпітера накопичувалися важчі й більші грудки, які перетворювалися на вуглецеві хондрити з їхніми численними включеннями. Приблизно через 2 млн років під впливом Сонця вихідний газ поступово випарувався за межами орбіти Юпітера, що призвело до накопичення насамперед пилу і залізо-нікелевих зерен. Це призвело до народження хондритів CI, вважають учені.

За словами авторів дослідження, отримані результати їх здивували. І астероїд Рюгу, і хондрити CI більше не виглядають як далекі, екзотичні родичі інших вуглецевих хондритів із самого зовнішнього краю Сонячної системи. Найімовірніше, вони могли утворитися з волі Юпітера в результаті іншого процесу і пізніше.

Фокус уже писав про десять знахідок на Марсі, яких там не повинно бути. Марсоходи та орбітальні апарати підживлюють уяву людей по-справжньому захопливими знімками.

Також Фокус писав про ще одне дослідження зразків з астероїда Рюгу, яке показало, що життя на нашій планеті, ймовірно, з'явилося завдяки хімічним сполукам, які астроїди доставили на Землю.