Підвищення податків в Україні: як не завдати шкоди економічному потенціалу країни
Підвищення податків в Україні: як не завдати шкоди економічному потенціалу країни

Підвищення податків в Україні: як не завдати шкоди економічному потенціалу країни

Підвищення податків в Україні: як не завдати шкоди економічному потенціалу країни

Прийнятий Верховною Радою 10 жовтня закон про підвищення податків (законопроєкт №11416-д) передбачає низку змін, які матимуть значний вплив на економіку країни, фінансовий стан підприємств і доходи громадян.

Аналіз потенційних наслідків підвищення податкового навантаження, насамперед військового збору, вказує на серйозні ризики для української економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Хоча такий крок може забезпечити короткострокове збільшення податкових надходжень, негативні ефекти від сповільнення економічного зростання та розширення тіньового сектору можуть із часом нівелювати ці початкові переваги.

Зокрема, законопроєктом передбачається підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5% для більшості платників податків із дня набрання чинності законом. Важливо зазначити, що для військовослужбовців і працівників силових структур (ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ) ставка залишається на рівні 1,5%. З 1 січня 2025 року 5% військового збору оподатковуватимуться також інші доходи громадян (окрім зарплати).

Рада розблокувала підписання закону про підвищення податків

Крім того, запроваджується військовий збір для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Для ФОП І, ІІ і ІV груп ставка встановлюється на рівні 10% від розміру мінімальної заробітної плати, що наразі становитиме 800 грн щомісяця. Для ФОП та юридичних осіб ІІІ групи єдиного податку ставка військового збору становитиме 1% від доходу.

Важливо зауважити, що ці зміни матимуть тимчасовий характер — вони діятимуть до кінця року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан. Після цього ставка військового збору для фізичних осіб має повернутися до 1,5%.

Аналіз потенційного впливу на сектори економіки

Підвищення ставки військового збору та розширення бази його платників матиме відчутний вплив на різні сектори економіки та групи населення. Найбільше податкові зміни вплинуть на доходи працюючих громадян, а також на малий і середній бізнес.

Передусім підвищення військового збору вплине на тих працівників, які мають офіційно оформлені трудові відносини. Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації серед членських компаній, яке проводилося на початку жовтня 2024 року, 55% компаній не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам. Візьмемо конкретний приклад: для працівника з місячним доходом у 30 тис. грн сума військового збору зросте з 450 до 1500 грн.

Зіткнувшись зі зменшенням реальних доходів, українці будуть змушені переглянути свої витрати, віддаючи перевагу товарам першої необхідності. Відповідно, сектори, які пропонують товари та послуги, що не є життєво необхідними, можуть зазнати скорочення продажів. Роздрібна торгівля та сфера послуг, ймовірно, відчують найбільший негативний вплив цієї тенденції. Крім того, можна прогнозувати зміни у структурі споживання: домогосподарства переорієнтуються на дешевші товари та послуги, що своєю чергою впливатиме на загальну структуру ринку та конкурентне середовище. З початку повномасштабного вторгнення Росії українські споживачі вже демонстрували схильність до економії та переорієнтації на більш доступні товари та послуги. Підвищення військового збору лише поглибить ці тенденції, можливо, прискорюючи структурні зміни в економіці, які вже відбуваються.

Особливу увагу слід звернути на потенційне збільшення тіньової зайнятості. Високе податкове навантаження стимулюватиме як працівників, так і роботодавців шукати способи ухилення від сплати податків, зокрема через неофіційне працевлаштування або виплату частини заробітної плати в «конверті». Це призведе до масового ухилення від сплати податків і порушить і без того хиткий соціальний договір. Однак найсерйозніші наслідки можуть проявитися у довгостроковій перспективі. Зростання неформальної зайнятості означатиме, що дедалі більше працівників залишатимуться поза системою соціального страхування.

Варто підкреслити, що вплив підвищення військового збору буде нерівномірним для різних категорій працівників. Для низькооплачуваних працівників додаткове податкове навантаження може суттєво вплинути на їхню здатність забезпечувати базові потреби, такі як харчування, оплата комунальних послуг і житло.

Запровадження військового збору для ФОП також матиме довгостроковий негативний ефект. Для багатьох ФОП, особливо тих, хто працює в секторах із низькою маржинальністю, додатковий податок може суттєво вплинути на їхню рентабельність. Існує ризик, що частина ФОП може спробувати уникнути сплати нового збору через перехід у «тінь».

Хоча новий закон не передбачає суттєвих змін у оподаткуванні великого бізнесу, непрямий вплив може бути значним. Зниження реальних доходів населення може вплинути на обсяги продажів, особливо в секторах, орієнтованих на внутрішній ринок. Для утримання кваліфікованих працівників компанії можуть бути змушені підвищувати заробітні плати або платити в «конвертах», щоб компенсувати збільшення податкового навантаження.

Макроекономічні наслідки

Збільшення податкового навантаження призведе до сповільнення економічного відновлення у короткостроковій перспективі через зменшення споживчого попиту та інвестиційної активності. Бізнес може спробувати перекласти додаткове податкове навантаження на споживачів через підвищення цін, що може призвести до інфляційного тиску.

Варто також враховувати можливий вплив на фінансовий сектор. Банки та фінансові установи можуть зіштовхнутися із зниженням попиту на кредитні продукти та збільшенням ризиків неповернення існуючих кредитів, що може вплинути на їхню прибутковість і політику кредитування. Підвищення податку на прибуток банків до 50% також негативно вплине на їхню здатність кредитувати економіку.

За оцінками Міністерства фінансів, нові податкові заходи мають принести додатково близько 58 млрд грн до бюджету 2024 року та 137 млрд — наступного. Однак фактичний ефект може бути меншим якраз через потенційне зниження економічної активності та можливе збільшення тіньового сектору.

Водночас зменшення внутрішнього попиту може призвести до скорочення імпорту, що може мати позитивний вплив на торговельний баланс України. Згідно з даними Державної митної служби, за дев’ять місяців 2024 року товарообіг України становив 81,9 млрд дол., при цьому імпортували товарів на суму 51,2 млрд дол., а експортували — на 30,7 млрд. Однак підвищення податків може призвести до зниження конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках.

Як наповнити бюджет?

Наразі закон про підвищення військового збору чекає на підписання президентом України. Враховуючи, що його дія обмежена в часі, а фінансові проблеми держави — ні, навіть після введення його в дію є сенс розглядати альтернативні підходи до наповнення бюджету та стимулювання економічного розвитку. Враховуючи потенційні ризики та негативні наслідки запропонованих змін, доцільно розглянути такі заходи:

  1. Замість високої ставки військового збору можна повернутися до ідеї підвищення ПДВ, що дасть можливість більш рівномірно розподілити податковий тягар між усіма категоріями населення. Варто також розглянути можливість запровадження прогресивної шкали, де вищі доходи оподатковуватимуться за вищою ставкою. Це дозволить зменшити податковий тиск на низькооплачуваних працівників і малий бізнес.
  2. Продовження боротьби з тіньовою економікою. Згідно з інформацією, наданою головою податкового комітету Верховної Ради, автором законопроєкту №11416-д Данилом Гетманцевим, на початок 2024 року близько 50% економіки перебувало в «тіні», тобто поза офіційною статистикою та системою оподаткування. Сума в 500 млрд грн незадекларованих податків є колосальною і свідчить про серйозні проблеми в системі податкового адміністрування та економічній політиці в цілому.
  3. Відповідно, фундаментальним завданням є підвищення ефективності податкового адміністрування, яке потребує комплексного підходу, зосередженого на усуненні політичного впливу на Державну податкову службу та мінімізації людського чинника через діджиталізацію та автоматизацію процесів. Критичним кроком є припинення практики блокування податкових накладних, яка створює значні перешкоди для бізнесу. Ситуація, коли ключовий державний орган протягом 3,5 року очолюється тимчасовим виконувачем обов'язків, призводить до відсутності довгострокового стратегічного планування та впровадження необхідних реформ.
  4. Ретельний аудит та оптимізація державних видатків могли б виявити резерви для економії коштів і зменшити потребу в додаткових податкових надходженнях. Яскравим прикладом необхідності такого аудиту слугує кричуща історія про масову інвалідність прокурорів Хмельницької області.
  5. Новий податковий пакет фактично не зачіпає великого бізнесу, зокрема питання виведення прибутків за кордон великими компаніями. Посилення контролю зокрема за трансфертним ціноутворенням могло б принести додаткові надходження до бюджету.

Оптимальним підходом у цій ситуації було б поєднання помірного підвищення податків із комплексними заходами щодо стимулювання економіки, покращення інвестиційного клімату та активної боротьби з тіньовим сектором. Такий збалансований підхід міг би забезпечити необхідні фіскальні надходження, не підриваючи при цьому довгострокових перспектив економічного розвитку.

Однак, схоже, уряд схиляється до простішого рішення — перекладання податкового тягаря на населення замість вирішення глибинних структурних проблем економічної політики держави. Замість боротьби з корупцією, тіньовою економікою та оподаткування великого бізнесу уряд максимально перекладає фінансовий тягар війни на звичайних працівників і малий бізнес. З огляду на останні корупційні скандали з головами МСЕК, прокурорами-пенсіонерами та багато іншого це виглядає не просто недоцільно, а й аморально.

Джерело матеріала
loader
loader