Найактуальнішим джерелом знань про минуле для громадян є перегляд документальних фільмів на історичну тематику та відповідного контенту на відеоплатформі «Ютуб». Про це свідчать результати дослідження щодо рівня обізнаності громадян в історії України та ставлення до історичних постатей і подій, проведеного компанією «Оперативна соціологія» на замовлення Українського інституту національної пам’яті, та презентованого сьогодні, 25 жовтня, в «Укрінформі».
«Було питання про те, з яких каналів українці отримують сьогодні знання про історичне минуле. Тут перші місця традиційно займають перегляд документальних фільмів на історичну тематику та "Ютуб". Але хочу окремо відзначити, що третій пункт — книжки, статті в друкованій пресі на історичну тематику. Цей канал зріс за останній рік: із 41% українців, які отримували інформацію з цих джерел, до 57%», — розповів засновник ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко.
Він додав, що це може свідчити про певний ренесанс українського книгодрукування на історичну тематику.
Згідно з дослідженням, якщо у 2023 році майже 45% українців заявляли, що їхній інтерес до історії України значно збільшився, то у 2024 таких було 32%.
«Але частина тих, хто сказав, що (інтерес до історії — ред.) не змінився або частково збільшився, трошки зросла. Тому, в принципі, можна казати про те, що інтерес до історії залишається досить високим», — прокоментував соціолог.
Дослідження зафіксувало зниження інтересу до історії серед молоді.
«В розрізі вікових груп ми маємо певні досить тривожні сигнали.Так, рівень зацікавленості в історії найвищий у найстаршій віковій групі. Тобто можна сказати, що з віком інтерес до історії зростає. Але якщо подивитись по наймолодших групах, 18-24 роки, то за рік рівень інтересу молоді до історії суттєво зменшився. Тобто, якщо у 2023 році 23% в групі 18-24 сказали, що історія їм цікава, то в цьому році таких вже було 11%. Також ми бачимо у групі 25-34 зменшення інтересу до історії», — повідомив засновник ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко.
За рік збільшилась кількість людей, які підтримують політику збереження національної пам'яті, торік таких було 31%, зараз — 36%. Частково підтримують 53%.
За словами Денисенка, тих, хто зовсім не підтримує, дуже невелика кількість, причому можна відзначити, що майже у всіх містах є консенсус щодо цього питання.
Дослідження також показало, що рівень негативного ставлення українців до російських історичних постатей зростає. Зокрема, у 2023 році 18% українців повністю негативно ставилися до поета Олександра Пушкіна, а в цьому році таких вже було 37%.
Водночас у сприйнятті українських історичних постатей відбуваються досить динамічні зміни в позитивний бік, зокрема, позитивне ставлення до провідника ОУН Степана Бандери за рік зросло на 10%, зазначають соціологи.
- Читайте також: «Завдяки їм»: на онлайн-платформах виклали освітній серіал про історію становлення української нації
Дослідження проводилось у липні-вересні 2024 року компанією «Оперативна соціологія» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Було проведене загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ), опитані 2004 респонденти.
Також проведено презентативне опитування в містах Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, по 250 респондентів у кожному.
Фото: YouTube / Getty Images
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.