Це — лише частина викликів, із якими зіштовхнулись українські аграрії під час повномасштабного вторгнення та про які йдеться у чотирисерійному документально-публіцистичному серіалі «Ціна українського хліба». Він створений на замовлення Суспільного у співпраці з командою ТОВ «Маланка Студіоз».
23 жовтня у просторі Heaven Space відбулася презентація однієї з серій проєкту під назвою «Зерновий коридор, Україна», яка розповідає про російські воєнні злочини у сфері продовольства та сільського господарства в Україні. У заході взяли участь команда, яка працювала над створенням серіалу, один із героїв проєкту, а також представники влади та науковці, дотичні до аграрної сфери.
Під час презентації
Гостей презентації пригостили свіжим хлібом
На захід завітав ведучий подкасту «Unzip» Альберт Цукренко
Над створенням документального проєкту «Ціна українського хліба» працювали: креативна продюсерка та головна режисерка Ольга Гібелінда; продюсерка від Суспільного Зоряна Биндас; продюсерка Іванна Хіцінська; режисери Галина Лавренюк і Віталій Гавура; сценаристка Ірина Главацька; оператори Кирило Нікрашевич та Ігор Швидченко; режисер монтажу Юрій Хробуст.
Творча команда презентує серіал «Ціна українського хліба»
Творці фільму поділилися своїми враженнями від роботи над ним. Ольга Гібелінда розповіла, що для неї це була «важка, але приємна робота, особиста з багатьох причин». «Це був виклик, тому що ми намагалися знайти баланс між публіцистикою та людською історією. Це був виклик у тому, щоб розповісти про хліб як частину нашої національної ідентифікації. Це було важко, тому що ми об’їздили пів України та бачили людей. І відповісти на питання назви я можу так: ціна українського хліба — це люди. І тому це дуже важливо», — розповіла Ольга.
Сценаристка Ірина Главацька подякувала всім героям проєкту за їхню працю та небайдужість до теми. Вона сказала, що ніхто з людей, до яких вони зверталися, не відмовився від участі у проєкті.
«Мені надзвичайно пощастило з тим, що я мала таку талановиту команду і таких героїв, які не боялися відверто говорити про дуже болючі речі. Після цих історій просто хочеться низько вклонитися всім нашим фермерам, які продовжують нас годувати, давати нам життя. Дякую кожному», — сказала продюсерка Іванна Хіцінська.
Іванна Хіцінська, Ірина Главацька, Ольга Гібелінда
Серіал «Ціна українського хліба» розповідає історії аграріїв із різних регіонів України, які попри обстріли намагаються зберегти господарства. Автори серіалу розповідають не лише історії великих агропідприємств, а й про життя фермерів із Чернігівщини, Одещини, Херсонщини, Хмельниччини й інших областей України. Проєкт показує, як війна вплинула на повсякденне життя людей, як вони дають раду з обстрілами, замінованими полями, окупацією та економічними труднощами, та попри це все ж будують плани на майбутнє.
Перша серія, «Хліб як зброя», демонструє, як Росія використовує українське продовольство для політичного впливу. Автори проводять паралелі з історичними злочинами, такими як Голодомор. Другий епізод «Зерно незламності» присвячений героїзму українських фермерів, які, попри війну, продовжують вирощувати зерно та дбати про продовольчу безпеку країни. Третя серія «Земля» аналізує екологічні наслідки війни. Четвертий епізод «Зерновий коридор», який показали під час презентації, розглядає геополітичні наслідки дій Росії на світовому продовольчому ринку.
Режисерка та креативна продюсерка проєкту Ольга Гібелінда розповіла, що робота над його створенням тривала пів року. Вона пояснила, що оскільки у мистецькому конкурсі, який оголосило Суспільне, було зазначено, що це має бути фільм-розслідування, тому перед зйомками було проведене велике дослідження ринку з залученням експертів аграрної галузі. І вже після цього команда створила концепцію проєкту.
«У нас є основний герой, через якого ми розповідаємо історію, нанизуємо всю публіцистику, цифри, щоб було цікаво і всередині країни, і поза нею. Мені здається, що про викрадене зерно, про екоцид треба говорити. Проєкт розділено на чотири блоки. Зараз ми дивилися четвертий — про вплив на глобальний ринок, викрадене зерно, про гру Росії з цінами, яким чином вона тисне не лише на Україну, а й на європейський ринок. Ми називали трейдерів, які купують це викрадене зерно — і таким чином ці інвестиції йдуть на зброю, яка вбиває нас кожного дня. Ми намагалися розповісти про проблеми мобілізації, бо це завжди компроміс — ми захищаємо країну, але водночас нам треба і лікувати, і годувати», — розповіла «Детектору медіа» Ольга Гібелінда.
Режисерка та креативна продюсерка проєкту Ольга Гібелінда
Вона додала, що історії людей, які стали героями серіалу, вражають і надихають. «Приміром, історія Айка з Миколаївської області. У них розбомбили підприємство під час наступу Росії, але вони попри все сіють і збирають урожай. Перед війною вони тільки вибудували термінал, тільки запустили — і почалося вторгнення. Він дуже емоційно розповідає про цю втрату, про загиблих людей. У Чернігівській області у нас був герой, у якого в окупації загинуло велике поголів’я корів. Він розповідав, яке сафарі росіяни влаштовували. Взагалі ставлення українських людей надихає. Це незламність. Це наш ген землі, бо для нас важливо, що залишиться після нас», — сказала Ольга Гібелінда.
Героєм четвертого епізоду серіалу є фермер із Хмельниччини Сергій Дячук, який розповідає про роботу свого господарства під час війни. Попри те, що ця територія не є зоною бойових дій, виклики воєнного часу торкнулись і його. Сергій Дячук залишився працювати на своїй ділянці удвох із дружиною після того, як його працівників мобілізували на фронт.
Кадр із серіалу «Ціна українського хліба». Фермер Сергій Дячук
Після перегляду серії відбулася дискусія «Продовольча безпека України в умовах війни: виклики, стратегії та міжнародний контекст», модераторкою обговорення була журналістка Тетяна Трощинська. Участь у дискусії взяли: перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький, кандидатка біологічних наук Катерина Шаванова та фермер Сергій Дячук.
Учасники дискусії: Тетяна Трощинська, Сергій Дячук, Тарас Висоцький, Катерина Шаванова
Фермер Сергій Дячук розповів про особисті виклики, з якими він стикається в умовах війни. Його шлях у сільському господарстві розпочався ще з кінця 90-х років і неодноразово супроводжувався боротьбою за землю й ресурси. Нині ж він зіткнувся з нестачею працівників у господарстві.
«Я думаю, що моя ситуація є відображенням ситуації по усій Україні. У нас у фермерському господарстві працювало п’ять людей, у нас невеличке господарство — 100 гектарів. Спочатку на фронт забрали одного, потім другого і третього, ми з дружиною залишились удвох. Ми всюди зверталися, просили залишити хоч одного. Ціни на зерно з початком війни впали. Ви вже бачили це у фільмі, в серії про зерновий коридор цей момент добре описано. В Україні ніхто так дбайливо до землі не ставиться, як фермери, і ми це робимо з усіх сил. Неважливо, чи це одноосібні господарства, чи трохи більші. Усі вкладають душу і здоров’я у вирощування хліба, щоб потім ми з вами могли його їсти», — сказав Сергій Дячук.
Сергій Дячук
Біологиня Катерина Шаванова розповіла про досвід використання інновацій у сільському господарстві, таких як дрони, які до повномасштабного вторгнення застосовували для аграрних потреб.
«Зараз використання дронів ускладнене. Багато техніки й фахівців зараз на фронті, що ускладнює розвиток технологій. Також і в науці гостро відчувається дефіцит кадрів, особливо у віддалених регіонах. Загалом проблеми у всіх спільні. Вони починаються зі складнощів вирощування та з замінування територій. Та, як було описано в останній серії, це ще й обстріл портів», — розповіла Катерина Шаванова.
Катерина Шаванова
Під час дискусії однією з головних тем обговорення був вплив бойових дій на аграрний сектор, про це говорив перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.
«Завдяки знімкам з супутника ми побачили величезні втрати як у техніці, так і в урожаї на окупованих територіях. Ще одна з великих проблем — це заміновані землі та забруднення ґрунтів унаслідок бойових дій, що становить величезну загрозу як для людей, так і для природи. Обстріли на початку жовтня є прикладом, що безпекові моменти залишаються головною загрозою, що впливає на обсяги експорту та прибутки фермерів. Обсяги відправлення та годування світу — тут Україна свою місію виконує, але якою ціною! І тут варто зазначити, що ця ціна — люди», — сказав Тарас Висоцький.
Про подальші плани з дистрибуцією серіалу «Ціна українського хліба» розповіла на презентації виконавча продюсерка департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного мовлення Катерина Феленюк.
Катерина Феленюк
«У проєкту є англійські субтитри, тому його можна поширювати на іноземну аудиторію. Це ще й історія про дипломатичні покази, залежно від направлення. Ми себе гарно зарекомендували як виробники історичного та культурного контенту. Тематика цього фільму — це наш експеримент. Можливо, фільм зацікавить міністерство аграрної політики й це дасть якісь можливості для його поширення», — звернулася Катерина Феленюк до присутнього на презентації Тараса Висоцького.
Він відповів, що вони долучаться до поширення проєкту для різних аудиторій. «Це важливо. Я думаю, ми з вами можемо звернутись і до посольств, і до партнерів для поширення його по різних каналах, які у нас є», — сказав Тарас Висоцький.
Дискусія, до якої долучилися гості презентації
Усі серії серіалу «Ціна українського хліба» 31 жовтня та 1 листопада можна буде переглянути на телеканалі «Суспільне Культура». 31 жовтня о 20:55 — «Хліб як зброя», о 21:30 — «Зерно незламності». 1 листопада о 21:00 — «Земля», о 21:35 — «Зерновий коридор». Також на ютуб-каналі Першого всі серії вже доступні для перегляду.
Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»
Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.
Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».