Фільм української режисерки Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить» здобув перемогу в основному конкурсі Ризького міжнародного кінофестивалю. У інших категоріях відзначили ще дві українські картини. Про це повідомляє пресслужбу Riga IFF.
Документальний фільм Ольги Журби «Пісні землі, що повільно горить» (2024) був зроблений в копродукції з Данією, Швецією, Францією. Його світова прем’єра відбулася на початку вересня на Венеційському кінофестивалі (там він світоглядно протистояв пропагандистській стрічці Анастасії Трофімової «Росіяни на війні»).
Журі Ризького кінофестивалю (Riga IFF) присудило головний приз роботі Журби в основному конкурсі повнометражних фільмів, зазначивши: «Це стрічка, що зображує жорстоку реальність війни далеко від передової зі стійкістю, чесністю та гідністю».
Головну нагороду Riga IFF у міжнародному конкурсі короткометражних фільмів здобула 15-хвилинна робота Олексія Радинського «Там, де закінчується Росія».
Журі висловилося про цю перемогу наступним чином: «Це важлива робота, що стосується відновлення архівів та колективної пам'яті, виконана з великою увагою, щоб захистити видимість і історію корінних народів Росії від імперіалістичного знищення та екологічного виснаження – теми, які є надзвичайно актуальними для сучасної Європи».
У конкурсі кінопроєктів (пітчинг), який проходив у рамках Riga IFF Showcase, переміг українсько-польський проєкт «Завіса», який зніматиме Валерія Сочивець. Він був визначений, як «гостра, жорстка драма про стосунки з двома сильно прописаними головними героїнями».
На думку журі Riga IFF Showcase, цей проєкт «обіцяє новий сильний жіночий голос у сучасному європейському кіно, який стане дебютним повнометражним фільмом молодої, але видатного української режисерки».
До слова, міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький заявив, що кожен п’ятий культурний діяч, який виїжджає за кордон з дозволом міністерства, не повертається.
Раніше стало відомо, що у селі Підгірці Київської області було встановлено рекорд України «Найдовший ланцюг з українських хустин». Він об'єднав усю Україну, адже хустки для рекорду були надіслані з різних міст.