Чи зможуть опозиція та Захід змусити владу Грузії скасувати підроблені вибори

Центрвиборчком Грузії нарахував впевнену перемогу керівній партії "Грузинська мрія", але цього не вистачає для конституційної більшості.

А ще це означає різке, хоча й очікуване загострення політичної кризи: всі опозиційні партії, що проходять до парламенту, відмовились вважати ці вибори чесними, і так само про невизнання оголошених результатів заявила президентка Зурабішвілі.

Посилити голос опозиційних сил могла би жорстка позиція Заходу щодо невизнання цих виборів, але потенційну єдність ЄС з цього питання руйнує угорський прем’єр Віктор Орбан.

Утім, громадяни не здаються.

28 жовтня у Грузії стартують протести проти фальсифікації виборів.

Від їхнього перебігу та масштабності і залежить подальший розвиток подій.

Докладніше про ситуацію у Грузії – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Тбілісі кличе на допомогу: як пройшли вибори у Грузії й чи зважиться Захід підтримати протести.

Далі – стислий її виклад.

У суботу ввечері, відразу після завершення голосування у Грузії, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан привітав чинну владу з перемогою.

По суті, єдиною підставою для таких висновків були результати екзит-полу, оприлюдненого соціологічною компанією Gorby, яка має сумнівну репутацію і яку вважають пов’язаною із "Грузинською мрією".

Невідповідність екзит-полів даним ЦВК – далеко не єдиний доказ фальсифікацій.

Головне – те, що про масштабну систему фальсифікації заявили й спостерігачі на виборах.

У коаліції НУО "Мій голос", серед іншого, зазначають, що були свідками ситуації, коли партія влади була заздалегідь відмічена у бюлетенях.

Та й не лише грузинські спостерігачі побачили проблеми.

З доволі жорсткими заявами виступили також усі західні спостережні місії, які зазвичай є обережнішими.

А грузинські опозиційні сили пішли на крайній крок – партії спільно заявили про невизнання цих виборів та відмовилися отримувати мандати.

Щось подібне у Грузії було під час виборів 2020 року.

І зараз, і тоді відмова опозиції від мандатів унеможливлює роботу парламенту, що має призвести до дострокових виборів.

Справа в тому, що на першому засіданні нового парламенту має бути щонайменше 100 депутатів зі 150 – а досягти цього неможливо без принаймні частини представників опозиції.

І це – один із ключових козирів грузинської опозиції.

Щоправда, у "Грузинській мрії" запевняють, що парламент розпочне роботу і уряд буде затверджений за будь-яких обставин.

Проте, вони не пояснюють, як це можливо.

У 2020 році втручання ЄС врятувало ситуацію.

Тим часом, у Брюсселі не готові негайно реагувати на порушення на виборах і лишають можливість для тривалої паузи з відповіддю.

Зокрема, ЄС "чекає на остаточний звіт і рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ", а цей документ з'явиться лише за кілька місяців.

Але не треба мати ілюзій: шанси на одностайне невизнання виборів Євросоюзом украй низькі.

Зокрема через позицію Віктора Орбана.

За таких обставин завжди є спокуса замість невизнання виборів вчергове закликати грузинську владу усунути ці порушення до наступних виборів.

Так само, як це було і на минулих виборах, і перед тим.

Та й "Грузинська мрія", схоже, підготувала грунт для торгівлі з Заходом.

Але ключове слово для визначення реакції Заходу ще не прозвучало.

Його має сказати (або не сказати) вулиця.

Протести мають розпочатися о 19 годині у понеділок 28 жовтня.

Ситуація на вулицях грузинських міст може виявитися саме тим остаточним аргументом, який змусить європейських політиків нарешті діяти.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Тбілісі кличе на допомогу: як пройшли вибори у Грузії й чи зважиться Захід підтримати протести.