Що відчуває людина, яка повертається з війни в тил? – Найбільш гостре та болюче сьогодні питання української реальності. Його делікатно уникають ЗМІ. Суспільство завмерло в очікуванні, коли зміни, які поступово накопичуються, вибухнуть, адже повернення з війни в умовах, коли кожен перший ветеран має ПТСР, аж ніяк не означає повернення до мирного життя. Наслідками невдалого повернення можуть бути:
- значні психічні відхилення, депресія,
- спроби самогубства,
- побутовий алкоголізм та насильство в сім’ї,
- розпад сімей, розлучення.
Чи є у суспільства хоч найменший шанс уникнути цих проблем хоча б частково?
Так, є маса людей та громадських організацій, які мають бажання і можливість на високому фаховому рівні вирішувати питання адаптації ветеранів та ветеранок, не очікуючи критичного накопичення проблем. Однак, як показує практика, люди, що пройшли фронт і вийшли з боїв з проблемами – ПТСР, інвалідністю, втратою фізичних функцій організму – не дуже охоче звертаються до фахівців. Причинами такої недовіри є:
- применшення проблеми, коли постраждалий схильний вважати, що найкращим лікарем є час;
- досвід взаємодії з недосвідченими фахівцями, з людьми, які недооцінюють ризиків у подоланні наслідків війни;
- відсутність культури звернення до фахівців у вирішенні психологічних проблем тощо.
Маємо дилему: з одного боку є спеціалісти, що шукають можливості допомогти ветеранам, фізично й психологічно травмованим війною, з іншого – існує велика кількість людей, яким така допомога конче необхідна, але вони уникають її. Як і де шукати рішення?
Відповідь ми знайшли в несподіваній галузі – культурі, а конкретніше – в документальному кіно. Проєкт, що має назву «Народжені, щоб жити», перекидає своєрідний місток між тими, хто може надати допомогу й тими, хто її потребує.
Автори ідеї – режисер Владислав Робський та ГО «Обличчям до культури». Новий двосерійний телепроєкт є продовженням роботи режисера із дослідження теми повернення з війни та допомоги ветеранам із інвалідністю та ПТСР.
Яскравою та правдивою мовою документального кіно Владислава Робського фільм розповідає історії ветеранів та ветеранок війни з різними формами інвалідності. Інтерв’ю героїв та їх близьких глибоко занурюють глядача у відчуття та емоції зранених війною людей. Вони передають і героїку вчинків, і глибину переживань, пов’язаних з фізичними, психологічними та емоційними травмами. Ці історії – приклад витримки та надзвичайної вольової боротьби на шляху повернення до мирного життя.
Зазвичай складність такого жанру документалістики – у довірі героїв фільму до автора-інтерв’юера. Від цього залежить глибина розкриття проблем, той моральний та душевний посил, який не залишає глядача байдужим. Владислав Робський – майстер такого кіно. Він уміє «здерти шкіру» з проблеми та спонукати героя глибоко занурити глядача у свої переживання. Чотири історії ветеранів національно-визвольної війни проти російських загарбників не просто розповідають, з чим стикається ветеран з інвалідністю у намаганні повернутись до мирного життя, вони трансформують досвід окремих людей у досвід суспільства, доля якого на найближчі десятиліття:
- співіснувати з травмованими війною близькими,
- шукати шляхи порозуміння, подолання конфліктів,
- допомагати один одному виходити з темряви депресії та зневіри в своїх силах на світло,
- розвивати інфраструктуру та фахові знання в цьому складному напрямку;
- формувати попри всі негаразди, породжені війною, нову позитивну українську ідентичність.
Перегляд фільму «Народжені, щоб жити» може спонукати ветеранів та ветеранок з інвалідністю та психологічними проблемами шукати допомоги фахівців. В цьому сенсі проєкт – то свого роду дорожня карта, що виводить на шлях подолання особистих проблем. Історії героїв фільму є маячком для ветеранів та ветеранок зі складністю адаптації: «Ти не один, не одна у своїх переживаннях, ми теж пройшли цей шлях. Вихід є!»
І це тільки один – найбільш очевидний – результат проєкту. Окрім цього, проєкт створює можливості для взаємодії та порозуміння між ветеранами та ветеранками і рештою суспільства. Заходи у різних містах, під час яких відбуватимуться покази, спілкування із експертами, представниками і представницями різних суспільних груп, сприятимуть побудові емпатії, розумінню та встановленню зв'язків між ветеранами(ками) та іншими членами суспільства.
«Проєкт «Народжені, щоб жити», - говорять творці, - сприятиме формуванню в громадян нашої держави відчуття своєї приналежності до військових подій та служитиме укріпленню взаємовідносин мирного населення з тими, хто воював. Втілений задум сприятиме поглибленню взаєморозуміння між ветеранами війни та рештою суспільства, а також на прикладі реальних людей покаже шляхи адаптації до мирного життя людям з інвалідністю та ПТСР».
Фільми проєкту, зняті за підтримки УКФ, будуть також розміщені на платформі Київстар ТБ.
Статтю підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не співпадати з думкою автора.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.