Глухий кут у передвиборчій гонці: модель The Economist показала паритет між Гарріс і Трампом

Статистична модель The Economist щодо президентських виборів у США буде оновлюватися ще шість разів до дня голосування 5 листопада. У кандидатів не так багато можливостей змінити ситуацію. Втім, оновлення показників моделі The Economist станом на 30 жовтня підбадьорить прихильників кандидата від демократів Камали Гарріс: ймовірність перемоги віцепрезидента зросла на 6%, що ставить перегони "в глухий кут".

На це є три причини. Одна з них — результати нових опитувань. Інша — це те, що до виборів залишилося мало часу.  По-третє, кандидати йдуть майже нарівні, а це означає, що навіть незначні зміни в очікуваних частках голосів можуть призвести до значних зрушень у ймовірності перемоги. 

Нові "найвпливовіші" опитування були зосереджені в чотирьох штатах: Мічигані, Північній Кароліні, Пенсильванії та Вісконсині. У цих штатах прогнозована частка голосів за Гарріс зросла в середньому на 0,4% — невеликий стрибок, якого, тим не менш, було достатньо, щоб збільшити її шанси на перемогу в середньому на 6%.

На перший погляд, нові опитування не виглядали дуже сприятливими для Гарріс. Більшість із них показали практично рівні результати для обох кандидатів. 

Останніми днями модель рухалася в бік Трампа, і середня прогнозована частка голосів за Гарріс (без урахування третіх партій) впала нижче 50% у всіх хитких штатах, окрім Мічигану. Як наслідок, нові опитування, які дають рівні показники для обох кандидатів або навіть незначну перевагу Трампа (як у Північній Кароліні), все одно є покращенням для Гарріс, порівняно з відносно похмурими очікуваннями моделі видання щодо шансів віцепрезидента раніше.

Нові опитування також вийшли в Аризоні та Джорджії з широкими відмінностями результатів - від переваги Трампа у 8% до переваги Гарріс в 1%. Як наслідок, прогнози для Аризони та Джорджії залишилися незмінними. Невелике покращення позицій Гарріс “повернуло їй паритет” у Неваді, Пенсильванії та Вісконсині, а також підвищило шанси в Мічигані, тоді як Трамп зберігає невелику, але чітку перевагу в Аризоні, Джорджії та Північній Кароліні. 

Кожен з двох кандидатів виграв рівно половину симуляцій моделі The Economist під час її нового “випробування”. У середньому Гарріс і Трамп отримують 269 голосів Колегії виборщиків. 

Водночас модель дає менше 1% шансів на фактичну рівну кількість голосів від Колегії виборщиків для обох кандидатів.

Неможливо передбачити напрямок або масштаби того, наскільки зрештою можуть помилитися опитування. Будь-яка така помилка, ймовірно, принесе вирішальну перемогу відповідному кандидату. Видання прогнозує, що переможець цьогорічних виборів отримає більше голосів, ніж Джо Байден у 2020 році або Трамп у 2016 році.

Іншим джерелом невизначеності в моделі The Economist, окрім потенційних помилок в опитуваннях, є час, що залишився до виборів.  Прогноз працює шляхом оцінки поточних позицій кандидатів на основі наявних даних, а потім передбачає моделювання руху, який може відбуватися кожного дня до 5 листопада. Залишилося лише шість днів до дня голосування, тож рух не надто значний.

Водночас, малоймовірно, що громадська думка до дня виборів зазнає значних змін, а це означає, що опитування, опубліковані зараз, мають важливе значення. 

Оновлені показники моделі здебільшого базуються на опитуваннях, проведених кілька днів тому, тому важко судити про те, що саме спричинило невелике зростання рейтингу Гарріс, якщо воно взагалі було. Схоже, що останні шість днів виборчої кампанії в США пройдуть так само, як і останні три місяці: багато тем для розмов, але немає вирішального лідера.