Деталі дослідження
Більшість спиртів токсичні, але деякі тварини (в тому числі й ми, люди) здатні метаболізувати низькі дози етанолу — молекули, яку виробляють дріжджі (Saccharomyces cerevisiae) під час перетравлення рослинних матеріалів. Як тепер кажуть учені, етанолу набагато більше в природі, ніж ми вважали раніше, повідомляє 24 Канал з посиланням на дослідження, опубліковане в Trends in Ecology & Evolution.
Більшість тварин, які їдять солодкі фрукти, певною мірою піддаються впливу [етанолу],
– каже еколог Кімберлі Хокінгс з Університету Ексетера.
Дослідник вважає, що нам потрібно відійти від усталеного погляду, що етанол "використовують лише люди".
Вивчивши 100 існуючих джерел на цю тему, команда виявила складну павутину еволюції, що супроводжувала появу етанолу на Землі. Цей спирт з'явився у великій кількості близько 100 мільйонів років тому, коли дріжджі знайшли спосіб зброджувати нектар і плоди перших квітучих рослин на Землі.
З цієї початкової екологічної взаємодії проріс еволюційний ланцюжок подій за участю рослин, дріжджів, бактерій, комах і ссавців.
Оскільки етанол зустрічається в природі майже в кожній екосистемі на Землі, тварини, які харчуються фруктами і нектаром, з яких утворюється ця алкогольна молекула, ймовірно, споживають його на регулярній основі. Присутність етанолу є ознакою того, що їжа має високий вміст цукру, а отже, багата на енергію. Таким чином промальовується взаємозв'язок: тварини шукають те, що дасть їм більше енергії, вибираючи плоди з певними характеристиками солодкості.
Після того, як у рослин з'явилися багаті на цукор плоди, соки і нектари, а дріжджі розвинули виробництво етанолу, щоб захистити ці ресурси, деякі тварини могли набути більшої метаболічної ефективності стосовно етанолу, що дозволило їм споживати етаноловмісну їжу,
– пишуть автори.
Це, безумовно, додає певної достовірності так званій гіпотезі п'яної мавпи, згідно з якою любов до алкоголю успадкували люди від предків приматів, які обирали фрукти з вмістом етанолу через їхню більшу поживну цінність.
"З когнітивного боку було висунуто ідею про те, що етанол може запускати систему ендорфінів і дофаміну, що призводить до відчуття розслаблення, яке може мати переваги з погляду соціальності, — каже науковиця Анна Боуленд з Університету Ексетера. – Щоб перевірити це, нам дійсно потрібно знати, чи викликає етанол фізіологічну реакцію в дикій природі".
З іншого боку, є й очевидні мінуси надмірного споживання, яке має серйозні наслідки для тварин у дикій природі. З екологічного погляду, не вигідно бути напідпитку, коли ви лазите по деревах або перебуваєте вночі в оточенні хижаків. Така поведінка означатиме, що ваші гени не передадуться далі.
Можливо, саме тому деякі ссавці та птахи, які харчуються фруктами та нектаром, просунулися до ефективного метаболізму етанолу. Наприклад, люди, шимпанзе та горили можуть виробляти особливий фермент A294V, який з'явився внаслідок зміни однієї амінокислоти в коді ДНК нашого спільного предка близько 10 мільйонів років тому, що надає цим приматам особливо високу толерантність до етанолу.
Добре це чи погано, але, схоже, споживання етанолу вплетено в еволюційну історію багатьох тварин, у тому числі й нас самих. Але там, де тварини шукають калорій, ми шукаємо сп'яніння.