Про це у коментарі Укрінформу зазначив начальник Центру масштабування технологічних рішень Валерій Чуркін.
«ЦМТР є провідною високотехнологічною військовою частиною з культурою сучасної ІТ-компанії. Підрозділ створено за підтримки та участі головнокомандувача ЗСУ з метою розробки та реалізації ідей, що мають створити стратегічну асиметричну перевагу над ворогом. Сьогодні ми виступаємо розробником і центром експертизи з цифровізації армії та мілтеку, перебуваючи поза комерційним середовищем», - розповів він.
Коментуючи використанняІТ-спеціалістів у війську за фахом начальник ЦМТР зауважив, що сьогодні залучені фахівці, які раніше працювали у міжнародних компаніях зі світовими іменами.
«Ми використовуємо унікальну можливість. Людей, які у 2022-2023 рр. до армії прийшли добровольцями та у своїй більшості отримали реальний бойовий досвід, об’єднуємо навколо вирішення програмних завдань на вимогу часу. Сьогодні у нас задіяні фахівці, які раніше працювали у міжнародних компаніях зі світовими іменами на таких клієнтів як: Google, Facebook, IBM, Hewlett Packard, Samsung, SoftServe, EPAM, GlobalLogic, Luxoft, Ciclum. На основі власного успішного цивільного досвіду у поєднанні зі здобутим досвідом бойових дій на найскладніших ділянках фронту вони, як ніхто краще, відчувають потребу в інноваціях для армії та суспільства. Згуртовані у проєктні команди вони працюють над розробкою технологій, що допомагатимуть здобувати перевагу на полі бою та зберігати життя нашим воїнам», - зазначив Чуркін.
За його словами, робота висококласних професіоналів як військовослужбовців уже заощадила Україні десятки мільйонів гривень.
«Окремо варто зауважити і на рентабельності армійських розробників. Певні ІТ-продукти містять інформацію з обмеженим доступом, тож працювати із нею мають саме військовослужбовці. До того ж наявність штатних розробників високої кваліфікації дозволяє значно прискорювати виробничий процес та суттєво зменшувати витрати на поточні проєкти. Робота висококласних професіоналів в якості військовослужбовців вже заощадила Україні десятки мільйонів гривень, адже витрати на грошове забезпечення військових суттєво менші за ринкові ставки у поєднанні з іншими витратами і прибутками компаній підрядників. Додатковий важливий плюс – права інтелектуальної власності на створення програмних комплексів визначально вже належать державі», - підкреслив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, Центр масштабування технологічних рішень, який є розробником і центром експертизи з цифровізації армії та мілтеку, веде більше 50 проєктів, з яких 67% на фінальній стадії розробки. За словами начальника Центру масштабування технологічних рішень капітана Валерія Чуркіна, проводиться безпосереднє тестування у військах 44 проєктів. За напрямками він виділив сучасні інформаційні системи суто військового призначення з планування, застосування, ситуаційної обізнаності та штучного інтелекту, а також ряд проєктів з адміністративної діяльності, руху, обліку та списання майна, організації та забезпечення підготовки та навчання і багато інших.