Як Росія заливала грошима виборців у Молдові і чому це не спрацювало

Вибори у Молдові завершилися.

Мая Санду перемогла з переконливим відривом від конкурента, Александра Стояногло.

Втім, ця перемога не минеться без наслідків.

Про те, як пройшли вибори, чому Санду перемогла і які першочергові задачі будуть стояти перед переобраною президенткою, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Врятувати розділену Молдову.

Санду здолала Росію на виборах, але найскладніше – попереду.

Далі – стислий її виклад.

Слоганом кампанії став заклик "Врятуймо Молдову!".

Стояногло та тих, хто його підтримував, – демонізували.

Ця стратегія спрацювала.

Другий тур перетворився на геополітичне змагання.

Прозахідні виборці прийшли на дільниці, щоби проголосувати не так за Маю Санду, як проти повернення Молдови в обійми Кремля.

До свідомих дій додалися і помилки – зокрема, на дебатах, які для Санду виявилися не зовсім вдалими.

Не нудним був і день голосування – з підкупом виборців грошима Кремля; "замінованими" дільницями; перекритими автошляхами; підвезенням виборців.

Підвозили навіть навіть чартерними авіарейсами! Річ у тім, що на цих виборах за наполяганням МЗС Молдови в Росії відкрили лише дві дільниці для голосування, обидві – поруч, у центрі Москви, в приміщеннях посольства та консульства.

Молдован звозили з інших міст Росії, обіцяючи легалізацію перебування у країні (що має значення для заробітчан).

А також бажаючих забезпечували квитками до Мінська, Баку та Стамбула – досяжних із Росії міст, де також можна віддати голос проти Європи.

Але у цих дільниць є свій ліміт: до Москви ЦВК передала 10 тисяч бюлетенів, до трьох інших згаданих міст – ще 7800.

Тому електорату Шора забезпечили ще складніший та дорожчий маршрут: бажаючих проголосувати вдома везли чартером з Росії до Стамбула, а далі пересаджували на безкоштовні автобуси в Молдову.

Про це стало відомо після того, як поліція почала затримувати такі автобуси на кордоні.

Складно оцінити вартість такого голосу для Росії.

Це – шалена, неймовірно висока ціна за голос, якщо рахувати мірками електорального процесу.

А от у масштабах воєнного бюджету РФ – це копійки.

Були задіяні й інші механізми накачування голосів проти Санду, наприклад, за рахунок виборців Придністров’я.

У другому турі на дільницях цього підконтрольного РФ регіону від самого ранку вишикувалися величезні черги.

Та явка на придністровських дільницях хоч і була підвищеною, але не дотягнула до рекордів минулих років.

Між тим навіть за цих умов понад 20% виборців Придністров’я проголосували за Маю Санду! Придністров’я довело, що воно не є тотально проросійським.

Зараз Санду визнає, що це головна задача, і каже, що готова до примирення навіть зі Стояногло, якого нещодавно зображала абсолютним злом.

Бо попереду – парламентські вибори.

Вони за розподілом влади у Молдові навіть важливіші за президентські.

А Санду, розуміючи, що її партія не отримає більшості у новому парламенті, змушена думати про коаліцію.

Президентка, яка під час цієї кампанії мала очевидні проблеми у спілкуванні з нацменшинами Молдови, вже у ніч виборів заговорила російською мовою і пообіцяла виборцям, що буде перейматися турботами меншин і не розділятиме тих, хто голосував за та проти неї.

У команді президентки тепер (нарешті!) чітко зрозуміли – те, що вона приватизувала європейський напрямок і не допускала туди конкурентів – тепер становить небезпеку для європейського майбутнього Молдови.

Санду вкрай потрібні союзники і партнери, що допоможуть втримати країну на шляху до ЄС, попри непрості настрої у суспільстві.

Найближчі місяці визначать, чи буде цей намір успішним.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Врятувати розділену Молдову.

Санду здолала Росію на виборах, але найскладніше – попереду.