Повоєнне відновлення України — одна з наймасштабніших задач, що стоїть перед державою. Найбільше країна потребуватиме спеціалістів робітничих професій: будівельників, інженерів, електриків. Водночас український ринок праці вже зараз відчуває гострий дефіцит таких кадрів, а система професійної освіти виявляється не завжди готовою до цих викликів.
Згідно з даними аналітичної служби «OLX Робота», сьогодні на ринку праці в Україні значно не вистачає працівників робітничих спеціальностей: у цьому дефіциті зізнаються 58% компаній. Попит найбільше зосереджений у сферах ритейлу, логістики, будівництва, виробництва та харчової промисловості.
Після завершення війни цей запит зросте ще більше. Зокрема, для відновлення інфраструктури та забезпечення енергетичної незалежності країни будуть потрібні такі спеціалісти:
Оборонна промисловість. Посилення обороноздатності залишатиметься критично важливим і після війни. У пріоритеті залишатимуться фахівці зі створення та обслуговування військової техніки: зброярі, механіки, інженери, конструктори, токарі, фрезерувальники.
Будівництво. Відбудова житлових будинків, доріг, комунальних об'єктів потребуватиме великої кількості кваліфікованих будівельників — мулярів, зварювальників, арматурників, малярів, облицювальників, майстрів дорожнього будівництва.
Енергетика. Відновлення енергетичної інфраструктури стане однією з найскладніших задач. Затребуваними будуть інженери, механіки, релейники, спеціалісти з відновлюваних джерел енергії.
Транспорт і логістика. Потреба у транспортних послугах значно зросте: потрібні будуть водії, інженери з обслуговування транспорту, оператори перевезень та спеціалісти з діагностики та ремонту.
Сьогодні в Україні функціонують близько 600 закладів професійної освіти, які готують спеціалістів робітничих професій. Однак багато з них стикаються з проблемами застарілої матеріально-технічної бази та програм, які не завжди відповідають сучасним вимогам ринку праці. За словами Марії Абдулліної, керівниці напряму «OLX Робота», велика частина професійно-технічних навчальних закладів не має сучасного обладнання, яке дозволило б ефективно готувати конкурентоспроможних спеціалістів.
Війна теж серйозно вплинула на профтехи: з країни виїхало багато молоді, а дистанційне навчання під час пандемії знизило якість шкільної освіти. Це створює додаткові труднощі у підготовці кваліфікованих кадрів, які готові негайно включитися у процес відбудови країни.
Держава вже робить перші кроки для реформування системи профтехосвіти. З 2019 року у закладах професійної освіти створили понад 400 навчально-практичних центрів, що допомагає наблизити освіту до реальних потреб ринку. Також у межах реформи профтехів затвердили нові стандарти для більш ніж 150 професій.
Міністерство освіти і науки у 2023 році розробило новий законопроєкт «Про професійну освіту», який передбачає залучення бізнесу до освітнього процесу. Йдеться про модернізацію освітніх програм, надання профтехам більшої автономії та залучення сучасних технологій для навчання. Нещодавно 88 закладів отримали 500 млн грн для оновлення майстерень і закупівлі сучасного обладнання.
Раніше ми розповідали, що припиніть побори у школі: чи батьки повинні на зборах давати гроші на ремонт, підручники чи штори
Також,безкоштовне харчування у школах: МОН назвав дату початку цієї реформи