Вибори в США: що відбувається

Останній прогноз щодо виборів президента Сполучених Штатів, базуючись на зведених даних опитувань.

Лідерство Трампа стає відчутнішим, а істерика в лавах демократів все сильніша. Вже навіть у CNN, цьому найгаласливішому рупорі "демократичної" пропаганди, схоже мало хто вірить у перемогу Гарріс, особливо після її останнього провального інтерв'ю там на Town Hall шоу. Тепер вже у більшості більш-менш об'єктивних оглядачів обговорюється питання не про те, чи стане Трамп наступним президентом США, а про те, з яким "рахунком" він ці вибори виграє. І питання це достатньо важливе. Щоб читачі краще розуміли ситуацію, слід роз'яснити, що зараз і демократи, і республіканці щосили готують команди юристів для оскарження результатів виборів у судах. Судячи з усього, ні ті, ні інші здаватися без бою і беззастережно визнавати свою поразку не збираються. І тут все дійсно залежатиме від "рахунку на табло". Якщо Трамп виграє у всіх коливних штатах і повторить, або буде дуже близький до результатів 2016 р., то як би там демократи не істерили і в які суди не подавали, все це буде марно, враховуючи майбутній "запас міцності" за голосами у Трампа. Якщо ж результати будуть, як то кажуть, "ніздря в ніздрю", то Америку чекає довга судова тяганина щодо перерахунку голосів.

На мою думку, засновану на результатах опитувань і в силу трендів, що склалися на даний момент, перемога Трампа практично неминуча. І винити в цьому демократи можуть тільки самі себе. Висунути зі своїх лав єдиного більш-менш відомого кандидата, який гарантовано програє Трампу при будь-яких розкладах – це треба вміти. Республіканцям навіть особливо й старатися не довелося, щоб її "втопити", вона з цим прекрасно справлялася сама, головне було їй у цьому не заважати. Демократи стали жертвою своїх власних "прогресистських" поглядів. Будувати свою агітацію, спираючись на вигаданий світ расової ідентичності, трансгендерної рівності, захисту ЛГБТ, де всі білі чоловіки расисти і сексисти за визначенням, і де голосувати за їхнього кандидата потрібно не за її здібності та професійні вміння, а просто тому, що вона жінка, та ще й кольорова – це означає не мати мізків самим і відмовляти в їх наявності у більшості американців. Але неможливо приховати за димовою завісою "боротьби за демократію" некомпетентність Гарріс у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики, відсутність чітких політичних поглядів, її абсолютну нездатність до ведення дискусій, словесний понос (або як висловлюються американські оглядачі – словесний салат), що ллється з неї, коли їй задають незручні або заздалегідь не обговорені питання. Все це закономірно призвело до падіння її рейтингів, не допомогли ні її спроби "примазатися" до афроамериканців (що тільки призвело до збільшення прихильників Трампа серед чорних, взагалі унікальний випадок), ні залучення до агітації важкої артилерії в особі Барака і Мішель Обами.

Так, голосування для багатьох, особливо в середовищі незалежних виборців, які, нагадую, і визначать результат цих президентських виборів, відбуватиметься за принципом вибору "меншого з двох зол". Але, схоже, Гарріс і демократам не вдалося переконати більшість виборців, що вона є таким "меншим злом". Як не вдалося і виліпити з Трампа таке собі "исчадіє пекла", навішуючи йому ярлики фашиста і шанувальника Гітлера. Це, скоріше, тільки відштовхнуло від неї значні групи незалежних, яким дуже не подобаються такі відверті маніпуляції. Величезна кількість жителів Америки, якщо вийти за межі Фейсбуку, все ще намагаються спиратися на доводи розуму, а не емоції, при виборі кандидата, за якого вони будуть голосувати. Тому такі низькопробні спроби "наїзду" на Трампа і його прихильників з боку демократів викликають тільки відповідну захисну реакцію відторгнення.

Немаловажне питання, яке якось не особливо висвітлюється в Україні на тлі президентських виборів, полягає в тому, хто буде контролювати Конгрес США. У нас цьому приділяють мало уваги і абсолютно даремно. Хоча Штати і є президентською республікою за формою правління, але роль законодавчого органу там величезна і від того, яка партія буде контролювати одну або обидві палати американського парламенту, залежить, у тому числі, і здатність президента втілювати свої ініціативи в конкретні справи. Вибори в цей самий Конгрес будуть проходити по всій країні разом з виборами президента і там становище демократів теж не зовсім райдужне, хоча і не таке плачевне, як на виборах президента. Згідно з опитуваннями, республіканці мають перевагу по обох палатах, причому Сенат буде за ними з великою часткою ймовірності, а от щодо нижньої палати не зрозуміло, тут без гарантій, практично 50/50. Наявність біля керма виконавчої влади президента-республіканця разом з республіканським контролем над владою законодавчою – це зовсім інший розклад, ніж якщо демократи матимуть контроль хоча б над однією палатою парламенту. На відміну від виборів президента через колегію виборщиків, вибори до Конгресу проходять напряму і тут у демократів, чисто в силу демографії, шанси завжди кращі, ніж у республіканців. Але, схоже, не цього разу. Байден, і його бездарне правління дістало вже всіх, навіть прихильників демократів. І як би Гарріс не запевняла в тому, що вона не Байден і буде проводити свою власну політику, але в цьому їй, а заодно і демократам, не особливо вірять. Хоча з виборами до Конгресу "все не так однозначно", але на даний момент все йде до того, що і їх демократи програють, хоча тут я не так впевнений, як у випадку з перемогою Трампа.

Але давайте від слів перейдемо до цифр і цього разу обійдемося без картинок. Тут можна знайти результати загальнонаціональних опитувань і опитувань по ключових штатах.

Порівняно з 2016 і 2020 рр. Трамп лідирує, хоч і з дуже невеликою перевагою навіть у національному усередненому опитуванні і в усіх(!) "коливних" штатах (дані на момент написання статті). Враховуючи ж, що і в 16, і в 20 роках реальні голоси "за Трампа" були в середньому на 3% вище, ніж показували опитування до тих виборів, то можна зробити висновок, що у нього буде досить значний запас голосів, необхідних для перемоги.

Тут же можна знайти результати опитувань по Конгресу: сенат і палата представників.

Також на Ютубі можна знайти дуже цікавий аналіз від студента(!) одного з університетів у Вашингтоні. Він робить свої прогнози, спираючись на інтенсивність раннього голосування і голосування поштою. Ідея достатньо проста, але, як на мене, заслуговує на увагу: береться кількість вже проголосувавших по групах – демократи, республіканці, незалежні (ці дані можна знайти тут) – і спираючись на них і дані опитувань, можна більш точно передбачити результати виборів. Адже якщо в якомусь штаті поштою надіслали голоси в пропорції: 55% зареєстровані демократи, 35% республіканці і 10% незалежні виборці, то з величезною часткою ймовірності можна передбачити, що цей штат проголосує за кандидата від демократів. Навряд чи виборець, зареєстрований як демократ, буде віддавати голос за республіканського кандидата. Звичайно, це не гарантовано, але найімовірніше, особливо, якщо дані раннього голосування ще й підтверджуються опитуваннями. Те ж саме стосується і переваги республіканців при такому голосуванні. Якщо ж у штаті переважають незалежні виборці, то тут вже спиратися доводиться тільки на результати опитувань. Враховуючи рекордну кількість відданих заздалегідь голосів на цих виборах (їх вже десятки мільйонів), то такий підхід мені видається дуже обіцяючим. І за цими даними Трамп також виграє вибори, хоча може і не з такою перевагою, як це випливає з даних самих тільки опитувань.

Загалом, дивіться, вивчайте, робіть висновки самі. Ну і чекаємо 5 листопада, щоб оцінити правильність усіх опитувань і передбачень, залишилося зовсім недовго.

--------------------------------------------------------------

Рекомендуемо до перегляду ефір Юрія Романенка с Михайлом Штейнбоком про фінал президентських виборів в США