Делегація Ради Європи і ЄС приїхала з моніторингом на Закарпаття: що перевіряють

Представники Ради Європи та ЄС проводять моніторинговий візит на Закарпатті щодо прав нацменшин, оцінюючи зокрема доступ до освіти. Про це повідомив у вівторок т.в.о. голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. 

«На Закарпатті з моніторинговим візитом перебувають представники Ради Європи, директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, народні депутати. Їхня мета – оцінити ситуацію, потреби національних меншин, зокрема ромів, доступ до якісної освіти мовами нацспільнот», – написав Білецький.

З його слів, у межах зустрічі із делегацією обговорили актуальні питання разом із представниками різних нацменшин Закарпаття.

«Слід зазначити, що ситуація у сфері міжнаціональних відносин у краї стабільна і контрольована. (...) Цей візит важливий, оскільки дозволяє обʼєктивно проаналізувати ефективність впровадження Закону України «Про національні меншини (спільноти) України», Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року та Державної цільової програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року. Водночас забезпечення прав людини, зокрема і представників нацменшин, – одна з умов вступу України до ЄС», – повідомив Білецький.

Планується, що делегація проведе низку зустрічей у різних куточках Закарпаття, відвідає заклади освіти, де навчаються нацменшини, місця компактного проживання ромів тощо

фото: Мирослав Білецький

Делегація, за його словами, проведе низку зустрічей у різних куточках Закарпаття, відвідає заклади освіти, де навчаються нацменшини, місця компактного проживання ромів тощо.

«Очікуємо результатів моніторингу, щоб врахувати їх у подальшому», – додав Білецький. 

Венеційська комісія, яка є дорадчим органом Ради Європи, опублікувала висновок щодо українського закону про національні меншини України (№8224). Комісія привітала ухвалення цього закону і визнала, що він надає низку гарантій відповідно до міжнародних стандартів. Водночас частину положень документа слід переглянути. Вона закликає, зокрема,  поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності».