Як віп-корупціонери ховаються від правосуддя в армії

29 жовтня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) нарешті ухвалив вирок у справі щодо завдання АТ “Укрзалізниця” збитків на 92 млн грн через закупівлю дизельного пального за завищеними цінами. Ця історія тягнулася ще з 2017 року, зазначає “Економічна правда”.

Суд визнав винними колишнього менеджера компанії “Вог аеро джет” (входить в групу мережі АЗС) Анатолія Савича, який переховується від слідства, та ексначальника управління обліку нафтопродуктів і складського господарства філії “Центру забезпечення виробництва” (ЦЗВ) “Укрзалізниці” Валерія Нікіфорова.

Третій обвинувачений, колишній начальник філії ЦЗВ “Укрзалізниці” Віталій Цвігун, поки що уникнув покарання. Судове провадження щодо нього зупинили, адже за два місяці до оголошення вироку він мобілізувався в ЗСУ.

Це відбулося на підставі ст. 335 Кримінально-процесуального кодексу (КПК): якщо обвинувачений “був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до звільнення з військової служби”.

Видання NLG.Media в травні аналізувало Реєстр судових рішень на предмет уникнення відповідальності через застосування згаданої статті КПК.

Служу охороні військомату. Злочинці під прикриттям мобілізації хочуть позбутись кримінальних справ

За його даними, з початку 2022 року таким чином було зупинено понад 11 тис. справ. Більшість з них – це крадіжки, ДТП з потерпілими і торгівля наркотиками.

• Розкриття ще однієї схеми для ухилянтів – фіктивні шлюби з жінками з інвалідністю

Економічна правда зосередила свій аналіз на корупційних провадженнях. До уваги бралися статті Кримінального кодексу (КК) лише у сфері службової діяльності (ст. 364-369). З початку 2022 року редакція нарахувала близько 900 справ, які були зупинені через мобілізацію підсудних, за третій квартал 2024 року – понад сто.

Часто-густо це доволі гучні історії. Крім ексголовного закупівельника “Укрзалізниці”, таким чином була зупинена справа щодо колишнього директора ПАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” Руслана Журила, який прославився фразою “менше ніж п’ять кримінальних справ мені не цікаво”. Його підозрюють у завданні на той момент державній компанії збитків на майже 300 млн грн.

На паузі справа стосовно колишнього голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрія Балоня, якого обвинувачують в одержанні хабаря. Через мобілізацію зупинена справа й директора “Фінансової компанії Житло-капітал” Єгора Смілого – фігуранта будівництва Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива для “Енергоатома” фірмою екснардепа Максима Микитася.

• Купи та обдури. Як екс-нардепи тікають від війни з України

Рік тому голова Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” Катерина Бутко писала про групу суддів, обвинувачених у хабарництві, які аналогічним чином уникають покарання. І судового, і дисциплінарного від Вищої ради правосуддя, що може бути підставою для позбавлення їх суддівської пенсії та відставки.

На думку Бутко, більшість таких мобілізацій – це спосіб виграти час та уникнути покарання. Відповідно до ст. 49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення правопорушення і до дня набуття вироком законної сили минули певні строки, які залежать від тяжкості злочину.

Ці підозри підкріплює зібрана ЕП статистика за останні два роки в розрізі конкретних статей кодексу. Якщо за “легкою” ст. 367 КК (“службова недбалість”), яка не передбачає ув’язнення і гарантовано закінчується штрафними санкціями, через мобілізацію підсудних нарахували лише 1% зупинених справ, то за “тяжкою” ст. 368 КК (“отримання хабаря”), яка передбачає реальне ув’язнення, вирішили мобілізуватися 6% фігурантів.

При цьому судді, історії яких аналізувала Бутко, служать у підрозділах, що охороняють державні об’єкти, навчальні взводи і територіальні центри комплектування.

Джерело: Економічна правда, ПРОЄКТ WEEKLY CHART

Tweet