Що не так зі скандальним законопроєктом про дрова

Поява закону про дрова призвела б до зростання цін на деревину та об'єктивного обурення українців.

Верховна Рада в першій декаді жовтня ухвалила законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за незаконне зберігання і вирубку деревини. Законопроєкт у його нинішньому вигляді - це щось із розряду "примусь дурня Богу молитися, він і лоб розіб'є". Парламентаріям варто було б розуміти, що навіть якщо законопроєкт ухвалювали в рамках адаптації наших законів до законодавства ЄС, потрібно звернути увагу і на рекомендації, якими супроводжуються подібні ініціативи. Але в нас, як зазвичай, обирають найжорсткіші варіанти без урахування таких аспектів, як необхідність перехідного періоду та обставини в країні.

Очевидно, що формулювання, прописані в законопроєкті, могли б призвести, насамперед, до зловживань працівників правоохоронних органів щодо громадян, а також лісопилок та інших підприємств, пов'язаних із цією сферою. Поява такого закону призвела б до зростання цін на деревину і обурення українців, які напередодні холодної зими масово заготовляють дрова.

Крім того, законопроєкт має містити чіткий механізм того, коли він повинен вступити в дію. Причому закон не повинен працювати в період воєнного часу. Навіть у тому випадку, якщо Україна взяла на себе певні зобов'язання перед Європейським Союзом.

На мій погляд, у такій ситуації найкраще, що міг зробити президент - відхилити цей законопроєкт. Документ має передбачати перехідний період на час воєнного стану. Президенту бажано було зробити правильний крок, інакше всі шишки посипались би на нього.

Я не виключаю, що законопроєкт про дрова - вимога Євросоюзу. Але нашим депутатам слід читати те, що вони ухвалюють. Інакше вийде якась нісенітниця. Євросоюз та інші міжнародні інституції дають законодавчі рекомендації - від мінімальних до максимальних. В одних випадках ухвалюється мінімум, в інших - максимум. Усе залежить від країни, адже закони скрізь реалізуються по-різному.

Перед тим, як штампувати дурниці, треба спочатку подумати.

Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда