У Шахтаря прокинувся Кевін, Динамо отримує подарунки від суперника, Олександрія все сильніша. Підсумки 13-го туру УПЛ

Класний тур вийшов, цікавий. На вісім ігор лише одна розгромна перемога, але й цю гру мову не повернеться назвати нецікавою. Хет-трик захисника – в принципі, рідкісний делікатес, а в Україні це майже неможлива дивина. І потім, хіба сам факт настільки впевненої перемоги Олександрії не цікавий? Втім, про все по порядку.

13 тур. 08.11.2024
15:30	Чорноморець	0:1	Ворскла
18:25	Лівий Берег	0:0	Інгулець
13 тур. 09.11.2024
13:00	ЛНЗ	0:1	Оболонь
15:30	Олександрія	3:0	Карпати Львів
19:20	Колос	1:1	Кривбас
13 тур. 10.11.2024
13:00	Верес	2:0	Рух
15:30	Шахтар	3:1	Зоря
18:00	Динамо Київ	2:1	Полісся

Динамо виграло за рахунок тактичної безграмотності суперника

Київський клуб мав провести матч після справжнього приниження. Усі все розуміють – війна, курс долара впав, вкрай складно привозити класних легіонерів – але програвати 0:4 Ференцварошу не можна за жодних обставин. Всі форс-мажори максимум прирівнюють сили Динамо з командою, яку воно в найкращі часи громило, а в не найкращі просто обігравало, отримуючи критику за невиразну гру (не кажучи про те, що за Реброва і Ференцварош був сильніший).

Гра УПЛ у принципі показала, що Динамо далеко не на піку форми і перерву на збірні має сприймати з радістю. Але навіть команда із залізного топ-4 чемпіонату припустилася таких помилок, що кияни грали з величезною формою.

Дуже раджу переглянути епізоди, в яких Михайлiченко отримав жовті картки. Їх можна вносити до навчальних посібників – як приклади необов'язкових порушень, наявність яких абсолютно нічого не Поліссю не дало, а від відсутності нічого не стало б гірше. Захисник спочатку чіпляв Кабаєва за футболку, а потім відпустив від себе м'яч і сфолив на Буяльському. Другий фол, як ви розумієте – вже з жовтою у пасивi.

Незрозуміло, як взагалі так можна – із досвідом у сотні матчів на професійному рівні так підставляти команду. Михайлiченко грав і за кордоном (Андерлехт), і в топ-клубі (Шахтар), і в єврокубках (ті ж дві команди плюс Зоря), але він позбавив Полісся очевидного шансу дотиснути Динамо, яке дуже втомилося в єврокубковому матчі, у другому таймі. Пенальті – у той самий рядок; Смоляков перервав простріл із флангу абсолютно по-гандбольному, у зовсім не критичній ситуації.

Це, загалом, пояснює, чому одні й ті самі люди так домінують у внутрішній лізі і такі безпорадні на європейській арені. Такі дурні помилки не допускає навіть Ференцварош, не кажучи про сильніших суперників. Тому там безглузде вилучення крайній захисник ловить уже в самого Динамо.

Шахтар виграв завдяки глибині складу...

Шахтар зіграв із Зорею вдруге за два тижні: зовсім недавно ці ж команди зіграли у Кубку. А ще Шахтар грав після надважливої перемоги у ЛЧ над Янг Бойз. Як наслідок, стартовий склад “гірників” був набагато ближчим до “кубкового”, ніж до оптимального: порівняно з битвою в ЛЧ піднялися з лави Азарові, Вінісіус Тобіас, Педрінью, Марлон Гомес, Сікан.

Зовсім не “хлопці з двору”, так. Навіть змінивши половину складу, Шахтар може виставити дуже боєздатний колектив – не кажучи про те, що в такій ситуації команда має просто ультратопові заміни. Бартулович після гри сам акцентував увагу на цьому, сказавши, що у гірників два гравці на кожну позицію. Зорю вистачило лише на перший тайм, далі її сміли лавиною атак – Кевін оформив переможний гол особливо ефектно.

У турнірній таблиці залишилися чотири нулі. На перемогу від Інгульця можна чекати довго, безпрограшна серія хоча б когось одного в тандемі Динамо та Олександрії може закінчитися в грудні, коли команди зіграють два поєдинки поспіль (матч ще першого туру перенесли саме туди). А ось відсутність нічиїх у Зорі – це справжня несподіванка, і якщо раніше такий казус можна було пов'язати з “безкомпромісністю”, то зараз луганці просто дуже багато програють.

В останніх п'яти турах чотири поразки, в останніх 11 – вісім. Так безпорадно луганчани не виглядали з незабутніх часів Анатолія Чанцева: людини, яка у всіх своїх командах скаржилася, як все погано, і це навіть виглядало переконливо, але той же Вернидуб після нього чомусь досяг моментального прогресу.

Зараз, виходить, винен Бартулович? Не думаю; все-таки до Младена слабо показали себе і Коваль, і Кривенцов, і Лалатович. Зорю губить оборона: Жордан, якого привозили як висхідну зірку, дуже потужний, креативний, але такий ось автогол з нічого, як в останньому турі – один із мільйонів видів його яскравих помилок на рівному місці, які трапляються у нього майже в кожній грі. А його статус як основного, зважаючи на все, взагалі не підлягає сумнівам, поки Бартулович змушений ставити йому в пару номінального опорника Башича. Два 21-річні легіонери, Ескінья та Нваезе, теж не виправдовують очікування і осіли в запасі. Це не кажучи про те, що три центрбеки на сезон – в принципі дуже мало.

...А ось у Руху лава гірша, ніж у Вереса

Львів'яни, тим часом, після чудового старту продовжили похмуру серію, програвши Вересу.

Найцікавіше, що перемога виглядає логічною і за грою. Багато років поступового зміцнення складу нарешті почали давати плоди: у Вересі з'явилася внутрішня конкуренція. Дахновський вийшов у старті багато в чому через дискваліфікацію Шарая – і відповів на шанс голом та асистом. Мрвальєвич слабо виглядав в останніх турах – і вчора до 75-ї хвилини стежив за прикладом Гайдучика, як треба працювати на атаку. Конкуренція у Вереса є на всіх позиціях: навіть на посаді номер один воротаря збірної Молдови Кожухара підтискає заслужений і класний ветеран Когут, який буквально в останніх “стиках” сильно допоміг не вилетіти від Епіцентру.

У Руха ж лави, можна сказати, немає. Дахновському було нескладно відзначитися голом: на самому початку гри Ледвій так підставив Підгурського пасом, що, можна сказати, сам організував супернику вихід віч-на-віч. Але ким міняти Ледвія, якщо садити його в запас? 20-річний Герета легко може бути ще гіршим; можливо, Паньківа варто було потримати на лавці ще сезончик... Через дискваліфікацію Дідика на поле вийшов Слюбик, який теж влаштував Дахновському, Гайдучику і компанії найкомфортніший прийом; і це стосується більшості позицій – за спиною такого молодого таланту Руху порожнеча, і він може грати, як хоче.

У складі Руху зараз лише два футболісти віком від 24 років – і те, Плюмена в першій команді вже після зимового міжсезоння я б не чекав. Регулярно на полі по 8-9 гравців юніорського віку – і це звичайно сприяє нестабільності в крайньому ступені.

Найцікавіше, що за спиною Руху – дуже заможний власник, який збудував інфраструктуру, яка, за словами гендира клубу, коштує близько 80 мільйонів доларів. І тут постає питання: а чи так значущий цей титул наймолодшої команди світу сам собою? Чи не краще взяти в конкуренцію гравців на кшталт того ж Дахновського, які б грали один матч із трьох, підтримували б конкуренцію і допомагали б набирати очки стабільніше?

А поки що у Руху жодної перемоги в останніх восьми турах.

Герой туру

Олександрія своїми перемогами вже нікого не дивує. Так з Лестером було: всі з таким інтересом обговорювали провальний сезон пізнього Пеллегріні, жахливий сезон у МЮ ван Гаала, початок перебудови Клоппа і т.д., що команда якихось збитих льотчиків (від Раньєрі відмовилися всі топ-клуби, від Хута – Челсі, від Дрінквотера – МЮ, від Варді – взагалі всі професійні клуби, крім Лестера) просто, здавалося б, набирала очки, щоб не вилетіти, доки не стала чемпіоном.

Тим часом Олександрія здобула чергову перемогу. Декілька деталей саме цієї:

1) Розгромно обіграли п'яту команду ліги;

2) Обіграли на тлі феєрії від воротаря суперника (Кемкін відзначився мінімум парою чудових сейвів);

3) Обіграли без жодного моменту біля своїх воріт (Єрмаков міг зосередитися на початку гольових атак);

4) Обіграли, незважаючи на нефарт (вже точно Безерра точно міг забивати, але влучив у штангу).

А тепер ще й гравці розкриваються. Звичайно ж, цього разу запалив Кампуш , який оформив хет-трик з позиції центрального захисника – але раніше Ротань зробив важливими частинами команди Бєляєва та Козака, досяг величезного прогресу від Ковальця, адаптував до супертоп-рівня Безерру… Вечір перестає бути важким. Зараз Олександрія виграє свої матчі набагато впевненіше, ніж Шахтар і Динамо – і та сама спарка з киянами наприкінці року вирішить дуже багато. Це не кажучи про те, що Шахтар та Полісся олександрійці вже обіграли.

Місиво туру

Лівий Берег та Інгулець відкривали тур грою, у якій не можна було програвати нікому. Виграш Оболоні лише підкреслив, що залишатися гіршим ще й на таких низьких висотах (а команди, які набирають близько 0,5 очка за гру – це дуже низькі висоти) рівносильно путівці до першої ліги. Мабуть тому обидва суперники максимально вклалися в те, що вміють: боротьбу на всіх ділянках поля.

Старт матчу відклали через тривогу на Київщині – і, хоч арена “Лівий Берег” і невідмінна візуально вiд київської агломерації, вона належить саме до області, а не до самого Києва. Так от: за манерою гри й сам Лівий Берег – команда не столична, а сільська. Вона не відрізняється від того ж Інгульця, який виходить на гру з метою виграти якнайбільше єдиноборств. Це не погано саме по собі – колись половина Бундесліги грала у “битися-боротися” – але Галас у боротьбі з Могильним, звичайно, перейшов межу.

Лівий Берег з 17-ї хвилини мав грати у меншості, але це не означає, що він мав грати у меншості 70+ хвилин. Гра в цілому загрузла у фолах, і за нормального суддівства й Інгулець мав заслужити на кілька жовтих більше, деякі з яких мали стати для гравцiв другими. Артем Михайлюк – зовсім молодий арбітр, який поки що рідко отримує матчі вищої ліги – і його бригада не впоралася з темпом гри, давши їй перетворитися на якусь суміш американського футболу з єдиноборствами.

Старі знайомі туру

Джокери туру

Ворскла приїхала до Одеси в зовсім похмурому настрої: 13-те місце, десять ігор без перемог, дефіцит кадрів такий, що гру довелося починати з сімома гравцями на лавці (Чорноморець почав із дванадцятьма). Але Максимов знайшов у собі сили вивернутись і тут.

По-перше, дуже вчасно відбув дискваліфікацію та повернувся Пердута . Це, нехай через кілька ходів, але дозволило прибрати в запас Хрипчука: Пердута, як завжди, став на праву брівку, Крупський з правого флангу перейшов ліворуч, Бацула з лівого флангу – у центр оборони, а Хрипчук сів у запас. Більше того, одужання М'якушка дозволило збільшити внутрішню конкуренцію: Корнієнко повернувся на лаву.

Цікаво, що така перебудова оборони допомогла й атаці. Підключення Пердути та Крупського були небезпечними протягом усієї гри, а вирішальним став стандарт, на якому допоміг Гучек. Після кутового та бісиклети Нестеренка він та Ієде, на відміну від захисників Чорноморця, допрацювали епізод до кінця – і допомогли Ндукве заштовхати переможний гол. Як тут не згадати, що Ієде та Гучек минулого сезону виступали саме за Чорноморець.

Максимов ще нічого і нікого не врятував – навіть тепер Ворскла лише 12-та. Але після неповного місяця роботи у його виконанні: а) команда вміє забивати переможний гол зусиллями двох гравців, які вийшли на заміну (Нестеренко та Ндукве); б) команда набагато бiльш активнішо і осмислено атакує (Пердута раніше так активно вперед не підключався); в) зростає внутрішня конкуренція (Корнієнку та Хрипчуку навряд чи подобається сидіти в запасі, та й “джокери” останньої гри легко можуть когось посунути). Там, де Максимов, не буває нудно – тож з цікавістю стежимо за розвитком полтавського проекту.

Тренер: Максимов (Ворскла)

Гол туру

Хоч би як важко не грало Динамо, його єдиний гол з гри вийшов просто цукеркою. Тож розіграти комбінацію в один дотик дорогого варте.

#		11 листопада 2024	м	в	н	п	заб	про	різн	о	форма
1		Динамо Київ	12	10	2	0	29	9	20	32
2		Олександрія	12	10	2	0	21	7	14	32
3		Шахтар	12	8	2	2	31	12	19	26
4		Полісся	12	6	4	2	20	10	10	22
5		Кривбас	12	5	4	3	13	11	2	19
6		Карпати Львів	13	5	3	5	15	17	-2	18
7		ЛНЗ	13	5	3	5	15	18	-3	18
8		Рух	12	3	6	3	16	9	7	15
9		Верес	13	3	6	4	14	16	-2	15
10		Зоря	13	5	0	8	13	17	-4	15
11		Колос	13	2	7	4	8	10	-2	13
12		Ворскла	13	3	4	6	12	18	-6	13
13		Чорноморець	13	3	3	7	8	14	-6	12
14		Лівий Берег	13	2	3	8	4	17	-13	9
15		Оболонь	13	2	3	8	6	26	-20	9
16		Інгулець	13	0	6	7	9	23	-14	6