В умовах воєнного стану в Україні кожен злочин, скоєний військовослужбовцем, має додаткову обтяжуючу обставину – воєнний час. Це впливає і на покарання за такі правопорушення, як дезертирство та самовільне залишення частини (СЗЧ). Проте багато хто плутає ці поняття, хоча між ними є важлива різниця, яка може визначити долю військового.
З початку повномасштабної війни в Україні Офіс генпрокурора зафіксував близько 60 тисяч випадків СЗЧ та 30 тисяч – дезертирства. Відмінність між цими злочинами пояснила юристка БФ ВО "Веста" Людмила Кормош. Вона зазначила, що основною різницею є намір військового: дезертирство – це свідоме залишення частини з метою не повертатися, тоді як при СЗЧ військовий має намір повернутися.
Крім того, обтяжуючими обставинами при СЗЧ є такі фактори, як перебування в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, самовільне залишення бойових позицій або винесення зброї. Якщо військовий порушує порядок саме в зоні бойових дій, покарання стає ще суворішим.
Наразі в Україні розглядається законопроект, що може пом'якшити відповідальність для тих, хто здійснив СЗЧ, але має намір повернутися на службу. Юристка наголошує: якщо військовий повідомить свого командира про бажання повернутися, кримінальне провадження може бути закрите. Однак важливо, щоб військовий повернувся саме до свого підрозділу, а не до іншої частини. Порушення цього правила може призвести до серйозних наслідків.
Згідно з останніми змінами, відсутність військового в частині понад три доби вже є підставою для порушення кримінальної справи. До цього терміну відповідальність є адміністративною. За словами Генерального прокурора України, нині кількість військових, які залишили частини, досягла 80 тисяч, що свідчить про масштабні проблеми як в організації служби, так і в підтримці військових.
Раніше ми розповідали, що обійдуться без участі ТЦК: кому дали право мобілізувати чоловіків
Також,українцям назвали ідеальний вік для мобілізації: ухиляються або мають бронь