Замість «Росії» написав «Україна». У дисертації ректора КПІ зафіксовано плагіат

Ректора Київського політехнічного інституту (КПІ) Анатолія Мельниченка звинувачують в академічному плагіаті. У його дисертації на тему «Перетворені форми у виховних практиках сучасного соціуму» було знайдено тексти з інших джерел, здебільшого без належного цитування. Про це повідомив колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов з посиланням на аналіз виявленого плагіату, який опублікований на ресурсі «Помилки та фальсифікації у наукових дослідженнях».

Як йдеться в аналізі, чимало фрагментів тексту дисертації Мельниченка запозичені з інших джерел, зокрема – праць російських авторів, які описують релігійні феномени та патріотичне виховання.

В аналізі зазначається, що запозичені уривки не завжди містять належні посилання, а деякі російські терміни просто замінені на українські еквіваленти.

Експерти виявили плагіат з книги В. Н. Нікітіна та В. Л. Обухова «Религиоведение. Вероучения религий мира», а також зі статей Лутовінова В., та Радіонова Є. «О патриотическом воспитании молодёжи» та Трунова Д. «Иррациональные формы патриотизма».

«Мельниченко замінює «патриота России» на «патріота держави», «Россию» – на «власну державу», «идеи Отечества» – на «ідеї Вітчизни», «защитника Отечества» – на «патріота своєї Вітчизни», слова «реформирования России» на «реформування сучасної України», – йдеться в аналізі.

«У наступній таблиці маємо доказ того, що Мельниченко скористався машинним перекладом і не помітив помилку, написавши: «людина ідентифікує себе з безнадійно-негативним образом своєї країни і відчуває, що він йому чимось близький і навіть дорогий.» (в українській мові слово «людина» – жіночого роду, а не чоловічого). Ну й підміни в тексті: Чубайса Мельниченко замінив на «демократів», «новых русских» – на «нових українців», а «нерусских» – на «не своїх», – йдеться в аналізі.

Наразі сам Анатолій Мельниченко не коментував ці звинувачення.

До слова, Мельниченко протягом 2015-2021 років був членом комісії КПІ з питань етики та академічної доброчесності. У період 2016-2019 років він входив до складу науково-методичної підкомісії «Академічна доброчесність» Міністерства освіти і науки України, відповідальної за розробку критеріїв доброчесності у науковій спільноті.