Найзагадковіший молюск в океані: ворушить пальцями на хвості та збирає їжу капюшоном

Океан покриває більшу частину поверхні Землі і є домом для неймовірної кількості видів: деякі з них добре відомі науці, а інші не перестають дивувати вчених. У новому дослідженні вчені сфотографували й описали підводну істоту, яку раніше назвали "загадковим молюском" через її дивне тіло, що мешкає в сутінковій зоні океану, пише Gizmodo.

Дослідники також зазначають, що дивний молюск також є першою у своєму роді морською істотою, що світиться, у сутінковій зоні океану. Наукова назва виду Bathydevius caudactylus і вперше про нього стало відомо 2000 року, коли вчені помітили молюска за допомогою дистанційно керованого апарату (ROV) під час занурення біля затоки Монтерей у Каліфорнії.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами старшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту акваріума затоки Монтерей Брюса Робінсона, ця тварина настільки дивна, що вченим буквально знадобилася майже чверть століття, щоб знайти її місце на дереві життя. У результаті їм нарешті вдалося створити найповніший опис глибоководної тварини з коли-небудь зроблених.

Загалом вчені проаналізували більш ніж 150 спостережень істоти, а також витягли зразок з глибоководдя, а потім досліджували його в лабораторних умовах. Після анатомічного і генетичного аналізу дослідники дійшли висновку, що B. caudactylus — це голожаберний молюск, група тварин, зазвичай відомих як морські слимаки.

Цікаво, що цей вид є першим відомим голожаберним молюском, що мешкає в сутінковій зоні океану — на глибині від 1000 до 4000 метрів. Але найбільш захопливим аспектом у вивченні цього виду виявилася його морфологія: істота має драглистий капюшон, пальчастий, схожий на весло хвіст, а також світиться. Це робить його рідкісним прикладом біолюмінесцентного голожаберника.

Дослідники зазначають, коли вони вперше помітили голожаберника в товщі води, були вельми здивовані. По суті, B. Caudactylus був неймовірно чужий відомим науці ссавцям. За словами старшого наукового співробітника MBARI Стівена Хеддока, вони з колегами виявили, що біолюмінесценція молюска виходить від гранул, що світяться, по всьому капюшону і хвосту істоти. Іноді тварина втрачає один зі своїх придатків на хвості, що світяться і схожі на пальці, що, на думку дослідників, є способом відвернути хижаків. На щастя для молюска, він вміє регенерувати нові.

Відомо, що безхребетне досягає в довжину близько 14,5 сантиметра і харчується ракоподібними, яких затягує в рот, розташований у задній частині еластичного капюшона. Воно також гермафродитне і метає ікру на морському дні. Учені виявили, у молюска нижчий метаболізм, ніж у всіх відомих голожаберних, а частота його дихання більше схожа на медуз, що забезпечує йому нейтральну плавучість.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли стародавнього молюска, якого вважали вимерлим.