Чим нині займається авторка медреформи Уляна Супрун

Ексочільниця Міністерство охорони здоров’я, авторка медреформи Уляна Супрун нині займається видавничою справою.

Про це вона розповіла у рамках форуму «Жінки у медицині: професійний ріст та лідерство», що відбувся у Львові, передає кореспондент «Главкома».

«Ми створили видавництво Аrc.

У нас є електронний та друкованих журнали.

Запрошуємо молодих письменників та дизайнерів, щоб вони подавали свої оповіді.

Оповідь – найкращий спосіб передати свою ідею, проблему чи її рішення.

Оповідь – це метафора для життя», – прорекламувала Супрун.

За словами ексурядовиці, ознайомитися з оповідями один одного можуть не лише українці.

«Ми перекладаємо їх англійською і видаємо в англомовному журналі, який називається The Black Sea Whale («Чорноморський кит» – перекл.

з англ.).

Так ми розповсюджуємо український голос у цілому світі, щоб ми були почуті.

Бо роками ми, українці, перебували у великому «совецькому» або «постсовєцькому» ядрі, і нас не чули.

А ми – окремий народ, і ми маємо свої оповіді».

Крім того, видавництво Супрун також перекладає книжки з англійської українською – наприклад, книжка «Коротка історія мезогінії» Джека Голланда.

Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, що трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту.

За основу взяли реальні розповіді бійців добробатів та ЗСУ.

Загалом держава (Український культурний фонд, Держкіно) проспонсорували стрічку на 10,0 млн грн.

Кінцевий кошторис фільму склав 42,0 млн грн: окрім державних грошей, продюсерові Маркові Супруну через його кінокомпанію Bedlam Productions та Степанові Бандері-молодшому через його кінокомпанію Banesto Productions вдалося залучити кошти від приватних інвесторів з США та Канади.

У підсумку у прокаті кіно провалилося, зібравши 8,5 млн грн і отримало змішані відгуки кінокритиків.

Почав діяти наказ №504 від 19 березня 2018 року, який визначає чіткий перелік послуг первинної медичної допомоги.

Медичні заклади, які уклали угоду із Національною службою здоров’я, почали отримувати фінансування від цього органу.

У відомстві Супрун цей принцип фінансування назвали «гроші ідуть за пацієнтом».