Дозвіл на удари. Цілі та зміни для фронтуСюжет

 

Президент США Джо Байден під кінець свого перебування у владі зняв заборону на удари балістичними тактичними ракетами ATACMS територією Росії, повідомили кілька американських ЗМІ, пославшись на анонімних співрозмовників у Білому домі. Першими про це написали газети New York Times і Washington Post, потім цю інформацію по своїх каналах отримали, зокрема, телекомпанії CNN і CBS.

 

Анонімні співрозмовники газет сказали, що Байден ухвалив це рішення у відповідь на відправлення північнокорейських військових на допомогу Росії до Курської області.

 

Один чиновник сказав, що цей крок частково націлений на те, щоб утримати Пхеньян від відправки нових частин. Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин повинен зрозуміти, що відправка перших частин була помилкою, яка дорого обійдеться, сказав цей чиновник», – пише Washington Post.

 

Що за ракети

 

ATACMS (Army Tactical Missile System) – це тактичні балістичні ракети, які запускаються, зокрема, з установок HIMARS. Різні їх модифікації мають різну дальність, максимальна – близько 190 миль, тобто близько 305 км.

 

Досі Вашингтон пояснював небажання давати дозвіл на удари своїми ракетами територією Росії тим, що побоюється ескалації. Оглядач CNN пояснює, що Росія, на думку США та інших країн НАТО, могла б відповісти, наприклад, диверсіями на їх території.

 

Зважаючи на те, що сказали співрозмовники американських газет, ці побоювання зберігаються. За словами одного з них, саме тому наслідки застосування ракет із дозволу Байдена будуть «дуже конкретними та обмеженими».

 

Обмеження все одно є?

 

Оглядач CNN вважає, що США просто не дадуть українцям стільки ракет, щоб змінити перебіг війни. Про це говорить і Евелін Фаркас, яка при Бараку Обамі курирувала відносини США з Росією та Україною в міноборони країни.

 

«Звичайно, головне питання у тому, скільки в них буде ракет. Як ми чули, Пентагон уже попередив, що США може надати Україні не так вже й багато цих ракет», – сказала Фаркас ВВС

 

Куди бити

 

У 300-кілометровій зоні дії ATACMS знаходяться майже 250 військових об’єктів РФ.

 

Там не лише російські полки, батальйони, бригади, розвідцентри ГРУ та інші підрозділи, а й військові академії та полігони, склади та ремонтно-технічні бази, комбінати та концерни російського оборонно-промислового комплексу.

 

Всі ATACMS – це балістичні ракети, що розвивають швидкість, наближену до гіперзвукової. Під час польоту ці ракети досягають швидкості 3 Маха (приблизно 3675 км/год) і вражають мету складної балістичної траєкторії, тоді як, наприклад, крилата авіаційна ракета Storm Shadow є дозвуковою (швидкість 0,8 Маха). Тому перехоплювати ATACMS російським системам ППО значно складніше. “Для перехоплення таких ракет необхідне створення ешелонованої системи ППО з комплексами С-400/С-300 В та Бук останніх модифікацій”, – пояснював раніше портал Мілітарний.

 

За своїми розмірами ракети всі ATACMS дуже схожі, вони мають майже 4 м у довжину та близько 610 мм у діаметрі.

 

Ракети ATACMS запускають з гусеничних реактивних систем залпового вогню M270 або аналогічних колісних пускових установок HIMARS M142. Обидві ці системи є на озброєнні ЗСУ та передавалися українським силам раніше.